Вірші

Облиште справи на хвилину
Й почуйте оповідь корисну,
Як жили в світі дві людини
Та мали віру в Бога різну.

Немає серед нинішніх чомусь
Тих, що серця запалювали словом.
Чи більше не народить мати-Русь
Нових Бандер, Сціборських і Донцових?

Вадимові Сварогові

Вечірня  зоре,  благодатно  Ладо!
Світи  на  долю  спізнену  мою,
Щоб  я

...

Смиренний дух, смиренне тіло,
Смиренні думи в головах –
Шепочуть «Господи, помилуй!»
Смиренні люди по церквах.

І гряне над землею грім небесний,
І знов на страту поведуть Христа.
Та цього разу він вже не воскресне,
Не вчитиме русинів гнуть хребта.

Чи вічно ми будемо бидлом,
Рабами в оселі своїй?
Я вірю: нарешті набридне
Вигоями скніти без дій.

Одвічний і довічний морок й спокій Нави.
Безмежна велич й всеосяжне світло Прави.
Барвистість, метушня і швидкоплинність Яви:

Пасеш свиней та сієш гречку,
Хохляцький пахарю-васале?
У тебе затишне гніздечко,
В коморі є і хліб, і сало.

По-рабськи молимось і живемо рабами
На рідній поневоленій землі.
Віками правлять тут чужі пани з попами:
Татари, ляхи, юди, москалі...

Коли нацмени зневажають мову 
Держави, що їм прихисток дала, 
Коли плюють в криницю знову й знову, 
Беруть найкраще з міста і села.

За рідну віру православну полягли,
Бо не схотіли віри рабської терпіти
Твої, святая Русь, найкращі діти – 
Ті, що Вітчизні славу здобули – 
Князь Володимир повелів

...

Медіа