Земля, засіяна кістками,
Повита в павутині снів…
Могили поросли тернами,
Затихли думи і пісні…

І тільки зрідка, мов спросоня,
Озветься сумовитий спів,
Крізь хиже каркання вороння,
Несеться простором степів…

Ген понад селами, містами
Пекельна музика гримить:
Смерть виє людськими вустами,
Спів сатанинський душу тлить!

Серця обплутують тенета:
Облуда, лестощі, дурман,
Ціну митця склада монета,
На щирість ставиться капкан…

О, доки спатимеш, мій краю?
Вставай, гряди, час кличе грізно!
Бо спів диявола розкрає
Твоє життя і рідну пісню!

Теги:
 

Медіа