Вірші

Отож, молімось Богам,

щоб мали ми чисті душі
і тіла наші,
і щоб мали ми Життя...

В повній тиші, у лісу правічній красі
Відчувається часу прискорений плин.
Босі ноги торкаються трав у росі,
Що краплинами світяться поміж стеблин...

Приглянувся ксьондз-добродій
До чужої жінки.
Посилає що день божий
Фіги та родзинки.

Триптих із циклу «Українські псальми»

Її Боги в річках спливали...

В житнім віночку йшло спекотне літо,
Терпкими яблуками усміхався Спас,
І я хотіла так йому радіти,
Якби ж не бУла та війна у нас.

Дажбоже мій!
Натхненно вірю я в Тебе!
Щоразу, коли відвідую світ Навий, захоплююсь Істиною Твоєю.
Щоразу, бувши в світі Явому, захоплююсь величчю Твоєю.

Гори димлять, бо пора прокидатись,
Коло Свароже вже скоро в Зеніті!
Знати пора вже, хто Батько, хто Мати,
Отже, і знати, чиї наші діти.

Прогнулись крони соковиті
Плодами ваблячи людей...
"Скуштуй-но, жінко, цього плоду"-
Змій Єві підігнав ідею.

З’єднавшись піп з поліціянтом,
Народ в заліза у тяжкі
Взяли й любенько порядкують
Івана Лютого синки.

(p. 912)

Князь Олег по боях тяжких відпочив,
В задумі по пишній палаті ходив
І нетерпеливо в вікно поглядав;

Медіа