Вірші

Для вас я прагнув світло дати,
Щоб вільною в нас стала Мати
Від тяжких пут тих під’яремних –
Але усе це є даремно…

Мовчать дерева.
Теплим сонцем снить трава.
Рвуть тишу осені падінням
жолуді і груші.

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
О. Олесь

Розхвилює серце сонячна година.
Гей, степи,

...

Ой водиченько, водице,
росам рідная сестрице.
Ти – вода, і я – вода,
разом ми одна сім’я.

Ув’язнили Україну – в рабство затягнули.
А колись були ми вільні – про те вже й забули.
Запрягають люд у ярма, "святими" торгують
І по всій Святій Вкраїні – в’язниці мурують –...

Осиротіли українські матері.
Сини, як журавлі, у небо відлетіли.
Лишили слід на згореній стерні
І пам’ятку, що весну не зустріли.

Мені дорожча Україна
А ніж Ісус і їх святі,
Бо я – Дніпра й Землі дитина –
Вони для мене є Святі!..

Тут мої корені та віти,
Тут все моє – степи й гаї…
Без них не

...

Диктатори, королі, імператори,
Мліючи в димі хвальби,
Роззявляли пащі, мов кратери,
І гукали:

Читав рабин свої книги
Двадцять і сім років,
Перечитав всіх талмудів
І усіх пророків…

Рабів до раю не впускають,
Рабам не зводять п’єдестали,
Ті, хто з людей людьми не стали,
У рабстві й сліпоті зникають.

Посивіло волосся і, навіть, роки,
І думки вже у них посивіли.
Тільки в нашій державі одні балачки,
Бо немає до старості діла…