Вірші

Так невагомо, як немов би 
ти здав усі свої бажання 
і щось умовно невимовне 
тепер мерцем тебе вважає 

На східному фронті сьогодні без змін
Все тихо, загинув лише один
А ми переходим до інших новин
Бо стільки цікавого в світі

До тебе можна звикнути, доки ти натякаєш, що ночі відпливають рибами 
на покинуті водосховища, де смерть ховає човни під водою з затонулими рибалками
і іноді просто здається, що ці

...

Створити:
Видих засмаглого повітря,
Дотик весни,
Експозицію літа.

Джерело: https://uamodna.com/articles/stvoryty/

Не знати цих днів і не бачити їх,
Не чути, не вірити більше нікому.

Б’ють ще незамулені джерела
І відсутній о́страх висоти,
І життя нестримна каравела
Ще несе бурхливо у світи.

Обіймає почуття шалене
Руху попри все, наперекір!

Чарівно співав колись Віщий Боян,
Про давні, часи Рідну Віру...
Священні гаї, де Перун наш стояв...

Заблукала Доля в китицях калини...
Довго вже блукає... стежки не знайде.
Десь кричить-гукає криком журавлиним,
Що стежину снігом замете...

Я є Українка...І горда від того,

Що наша земля для народів дала
Все перше у світі: дала першу мову
Й колискою білої раси була

Свароже! Я не передам словами,
Не вкладу в поезію Любов,
Не скажу як кріпко поміж нами
Пробудилась і зріднилась кров.

Скажи, Світовиде, онукам своїм,
На що ми ставали, на чому стоїм,
Чи ми усвідомили нашу мету,
Тоді, як боролись за волю святу,
Себе не жаліли й усе віддали,

Джерело: Кафизма з циклу «Українські псальми»

Медіа