Вірші

Мороз...А сніг - подрібнений кришталь...
Немає поруху, ні звуку, ні страждання...
Ці кольори нагадують дамаську сталь,

Мій прадід не місив в Єгипті глину,
Не мандрував в пустелі сорок літ,
Не плюндрував з жидами Палестину,
Не їв мацу на Пасху, як семіт.

Дай, Боже, віри Дажбожої –
Не чужинської, не ворожої!
Галина Хмільовська

То не круків чорнокрилих розбурхана зграя
Спокій Священного Гаю порушила враз.

Вродилась людським, дуже кволим насінням,
Та в рідних лугах є зело помічне.
І ось вже стежки топче день мій осінній,
Та вірю в синів, що продовжать мене!

Для вас я прагнув світло дати,
Щоб вільною в нас стала Мати
Від тяжких пут тих під’яремних –
Але усе це є даремно…

Мовчать дерева.
Теплим сонцем снить трава.
Рвуть тишу осені падінням
жолуді і груші.

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
О. Олесь

Розхвилює серце сонячна година.
Гей, степи,

...

Ой водиченько, водице,
росам рідная сестрице.
Ти – вода, і я – вода,
разом ми одна сім’я.

Ув’язнили Україну – в рабство затягнули.
А колись були ми вільні – про те вже й забули.
Запрягають люд у ярма, "святими" торгують
І по всій Святій Вкраїні – в’язниці мурують –...

Осиротіли українські матері.
Сини, як журавлі, у небо відлетіли.
Лишили слід на згореній стерні
І пам’ятку, що весну не зустріли.

Медіа