Носити мішки з цементом, мабуть, набагато легше, ніж мішки під очима
з думками про тебе,
Пити росу на вікнах – безпечніше, ніж твій кип’ячений подих.
І ковзаючись на межі двох світів,
я обираю третє
цілувати твої губи.
Любити подвійний еспресо щоранку – на дві ложки солодше,
Ніж твою червонокнижну посмішку,
Розбивати улюблену вазу – миліше, ніж твій
Рідко не роздратований сон.
І коли квитки наказують: «Літаком в Бостон!»,
Я обираю куди банальніше:
Босоніж, пішки…
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira