Вірші

Туман тече між гори над рікою,
Ніхто ніде, і птахи нічичирк.
Замріявшись картиною акою,
Застигли хвилі. Раптом сонця лик,

О, Світовиде! Святовите!
Над Україною витай! 
Очисть серця, іржею вкриті, 
І наші душі осявай!

Олігархи брехні, батюшки протопопи,
Це під ваш “Отче наш” обідрали народ
Сплюндрували село керівні остолопи
І чума геноциду вповзла в наш город!

Це - Іловайськ, мій друже. Я програв.
У москаля немає честі й шани.
В степу любов і радість поховав,
Трава накрила вирви, трупи, рани...

 

Маревом з попелу вкрите сузір'я роси,
Привидом битв у повітрі – мечів передзвони...
Духи безсмертних прямують в новітні часи
Безліччю

...

Ой, у селі на Поділлі
Дзвонять дзвони у неділю,
Дзвонять дзвони, аж гудуть,
Люди в церкву щось не йдуть.

Я іду як повірник-прапращур до Велеса-Бога –
Й чагарі обступають стирловано – в прагненні див,
І кривляє дорога, ховається в хащах дорога,
Ніби смертним гріхом – та й не тільки

...

Знову думка покличе до бою з гидкою потворою,
Я не скривджу тебе, моя мово, брудним матюком.
Цей двобій, присягаюсь тобі, гідним чином упораю,
Як не словом міцним, так доб’ю,

...

Молимось вогню, первісному богу
гордих,
у танку шаленства, у гоні інстинкту.

Два береги, дві сиві глибини...
Над переправою - солодкий місяць.
У хвилі чисті зіроньки вплелися
І бережуть осінні наші сни.

Ой заграло Чорне море,
Хвилечка висока.
Пролітав над Чорним морем
Яснокрилий Сокіл.

Медіа