Могила в степу шелестить ковилою...
Стоїть тут багато віків,
Живі в її пам"яті битви з ордою,
Геройство синів -козаків...

А значно раніше князі тут бували
Й старі сивочолі волхви -
Могутню державу вони заснували
І РУССЮ її нарекли.
Була Русь велика, могутня і славна,
За звичаєм рідним жили
Любили свій край і пишались ним здавна -
Онуками Бога були..
Московська цариця пізніш проїжджала,
Кріпацтво у край цей ввела,
Козацтво, як вольності дух скасувала...
Шумить, шелестить ковила...
А потім була ще й навала червона -
Смерть, голод на щедрій землі...
На все для нас рідне була заборона -
Терор нашій давній сім"ї...
Все виніс наш РІД, але втратив чимало...
ГЕроїв могила взяла...
Та РІДНА ЗЕМЛЯ І НЕБЕС ПОКРИВАЛО
Спасе!!! Шелестить ковила. .

 

Медіа