Вірші

Нас час несе в життєвім океані,
А океан не всім переплисти.
Та є народ, професоре Шаяне,
З якого Ви виходили в світи.

Прокидаюсь у світ полум’яний…
Там душа моя – юний світанок
Вільно сонце у кров мою ллється,
Вільно дихає небо під серцем.

Колосся - золотаві крила літа...
Шепочуься із вітром юні стебла...
Ми разом тут... І хліба казка тепла
Несе до сонця наш цілунок світлий.

Джерело: журнал "Сварог", №7, 1998

Я чула нині, як говорять квіти...
Схиляють тихо лагідні голівки
До білого вікна... там вічне Сонце!
Воно почує їх розмову щиру -

Молитва вітру... Пригадай, повір -
І заясніє квітами безодня!
Із юним сонцем бавлюся сьогодні,
І кличу  світ в обійми теплих зір!

Народжений для зоряних шляхів
Земні дороги вибираєш знову...
І вітер вишиває твоє слово,
І чують трави срібний серця спів.

Персиком теплим
Сходить  під серцем
Місяць далекий…
Трепетні стебла
Хиляться в трави…

Ти податель тепла й животворної сили
Ти наш Боже пресвітлий, жаданий і милий.
Ти приносиш палаючі промені Сонця
І освітлюєш в кожній оселі віконця.

Джерело: журнал "Сварог", №6, 1997

Перуне, могутній і грізний,
Метав ти громи й блискавиці.
Від кроків твоїх залізних
Тремтіли заморські столиці.

Джерело: журнал "Сварог", №6, 1997

Струна золотокоса, грай під серцем!
Святкую небо, зорями сповите,
Зростаю вітром  у весняних квітах
І кличу в гості ніжності джерельце.

Медіа