слов'яни

В інтернеті з’явились цікаві зображення сімейних реліквій давнього слов'янського періоду, ймовірно 1 тис. н. е., які підтверджують факт існування у центральнослов'янському, Вісло-Дніпровському,

За останні століття московська імперія зробила все, щоби українці не знали свого правдивого минулого, походження свого письма та мови, витоків своєї ментальності та світогляду.

„Бо хто названий невірно, невірне життя веде, і мукою чорною мучиться, місце своє у світі шукаючи”, – каже нам тлумачення Карбу відання Мови і Назви з Покону Рода Всевишнього.

Якби ми святкували новий рік не за нинішнім григоріанським календарем, який ухвалений як світовий стандарт, а за календарем наших предків, то це був би не 2022 рік, а 7530.

Територія України займає ключову позицію у процесі формування слов’янського етносу. Саме тут, а також у суміжних районах Польщі, Білорусі та Росії археологами виявлено найдавніші слов’янські

Борода у слов'ян - символ роду, достатку і мужності.

Офіційно вважається, що слов'яни - наймолодший етнос Європи й усієї індо-європейської мовної спільноти. Проте існує інший академічний підхід, впроваджений Б. О. Рибаковим. Історична пам'ять

Приблизно з V ст. н.е. у слов’янському середовищі поширились двоскладові імена. В більшості, їх носили люди з високим соціальним статусом – князі, члени князівських родин та вожді племен.

За переказами Велесової Книги ми походимо від Славуни (Матері-Слави), жони Богумира, які є родоначальниками слов'янських племен:

Серед українських і білоруських вірувань зустрічається віра в переселення душ. Згідно з цими повір'ями (які були зафіксовані етнографами ще й на рубежі XIX-XX століть), душа, як правило,

За останню тисячу років слов’янськими народами втрачені основні позиції надзвичайно давніх духовних знань, які були ідейною основою процесу слов’янотворення на території центрально-східної Європи

Згідно ряду джерел - арабських, перських, візантійських - воїни русів, слов'ян були в дохристиянський період історії Русі  грозою для величезних регіонів: від самих західних частин Європи до

„Бо хто названий невірно, невірне життя веде, і мукою чорною мучиться, місце своє у світі шукаючи”, – каже нам тлумачення Карбу відання Мови і Назви з Покону Рода Всевишнього.

Поки тепло – рекомендую провести цей простий старовинний обряд.

Територія України займає ключову позицію у процесі формування слов’янського етносу.

Особливістю земного заідеологізованого суспільства початку двадцять першого століття є спроби зумисної підміни світлих смислових світоглядних понять на поняття протилежного значення.

Сучасна територія України включає в себе всю територію Великої Скіфії – держави, що існувала в VII – III ст. до н. е. – і всю територію Малої Скіфії у Криму та Нижній Наддніпрянщині (III ст. до

4 листопада 2016 року в Москві на Боровицькій площі поблизу Кремля відбулася помпезна церемонія відкриття пам'ятника великому князю київському Володимиру Святославичу. На ній були присутні

Мій прадід не місив в Єгипті глину,
Не мандрував в пустелі сорок літ,
Не плюндрував з жидами Палестину,
Не їв мацу на Пасху, як семіт.

Мабуть, саме трипільці започаткували основи українського світогляду та ті космогонічні моделі, які досі зустрічаються в українських народних обрядах, колядках, казках, звичаях і традиціях.