Танцюю світ, що ми створили разом!
Там кожна мить веселочкою вмита!
на теплому крилі гойдає море
ті дні, коли ти вчив мене пливти,

як риба, як дельфін... А гори сиві
карпатську зливу літню пам’ятають,
і сміх веселий наш під градом грізним!
Нас кличе шепіт гордої Неви
у казку білу, у проміння чисте
Нічного сонця... А за містом  - ліс...
Чекає нас щасливий соловейко
І лагідна хатинка дерев’яна...
Величний світ!  на березі Дніпра
Єднадася земля народів братніх,
Щоб славити коріння таємниче
Слов’ян правічних... Хороводи славні
Водили ми на золотих пісках
І короваєм пахли нашві руки!!!
Тепер танцюю! У метро сьогодні
Серед юрби киян, що мчать додому
Твій образ рідний виник, наче квітка
Що дихає туманами і морем...
Тепер я знаю - відстані немає,
і часу теж нема! Є лиш єднання,
Що всесвіт нам святий подарував!!!

Теги:

Схожі статті

  • 30.08.2016
    5438

    Твір української національно-політичної думки початку XIX століття, де подано

    ...
  • 18.07.2016
    3418

    Над ними в небі і Телець, і Овен.
    А тут пасеться цілий Зодіак.
    Що скіфу — кінь, то

    ...

Медіа