Вірші

Планета тиші і планета снів...
В очах твоїх - прадавня таїна...
Із вербами шепочеться весна,
І кличе річка лебедів-синів.

Срібне сяйво - погляд печальний...
Хто спитає в неба про вітер?
Буду слухать казку прощання -
Квіт, розлитий в зоряних вітах...

Вечір знов. І ти торкаеш струни...
Кожен звук зорею мріє стати!
Одягає тиша срібні шати,
Ожива в пітьмі промінчик юний.

Донечка – рибка срібляста
В піжмурки грається з морем…
Сміх її чайка спіймала,
Щоб дарувать чаєнятам…

Над ними в небі і Телець, і Овен.
А тут пасеться цілий Зодіак.
Що скіфу — кінь, то греку — човен.
Живе на скелі, то інакше ж як?

Джерело: журнал "Рідна віра", №12

В очах твоїх - сріблистий гомін снігу,
І вітру шепіт, і сувора крига,
І щедрі-щедрі вечорові роси,
А ще - вербички молодої коси...

У кожній миті - зоряна молитва!
Гойдається під серцем Сонце юне,
Солодкий вітер розсипає струни!
Шепочеш ти: - Не треба говорити...

Весла сиві – то крила глибин золотих
У руках Мандрівного Поета…
Сріблом в’ється  ріка… В листі вітер притих…
Знову ранок стрічає планета.

Танцюю світ, що ми створили разом!
Там кожна мить веселочкою вмита!
на теплому крилі гойдає море
ті дні, коли ти вчив мене пливти,

Присвячую Віктору Чубу,
який помер з голоду в 10933 р.
у с.Панчеві Кіровоградської області,
маючи від народження 5

...
Джерело: журнал "Рідна віра", №10

Ні, не вмру я ніколи, мій зір
Буде жить у стеблинах пшениць,
І в зеленому шумі, що з гір
Задивився кущем в дно криниць.

Джерело: журнал "Рідна віра", №15

Медіа