язичницькі боги

Батьком Святогора був Рід. На самому початку часів його поставили охороняти дорогу в Наву. Той самий шлях, що веде до стовпа, який підтри­мує небесний звід.

Стрибог народився на початку часів із дихання бога Рода. Стрибог по­велівав вітрами. Також він разом із Перун ом керував громами і блискавками. Він допомагав Иеруну в його боротьбі зі

Коли Хоре отримав у подарунок чашу із живою водою, то став ще могут­нішим і вищим богом. Став він піклуватися про очищення душі кожного.

Зажили Хоре і Зоря-Зоряниця щасливо. Народилися в них дочка Радуниця і син Денниця.

У бога сонця Ра було два сини: Велес Суревич і Хоре. Як кажуть, бог сонця Ра народився з обличчя Рода. Саме Ра багато тисяч років правив со­нячною колісницею і вивозив Сонце на небесний

ЗМІСТ

Сказав якось Сокіл-Род синові Білобога: "Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові хмари".

Дажбог на струзі своєму в Сварзі премудрій, яка є синьою.
А струг той сяє, як золото, Огнебогом розпалене.
Його подих – це життя і притулок кожної істоти.

Любов до шляхетної, розкішної і стри­маної, розумної і суворої краси слав'янської, орійської раси через любов до щирощедрого серця українського народу проклала мій шлях до Рідної Віри. Бо ж я

Світ безупинно оновлюється. Економічно, політично, духовно. Народ, котрий повністю не втратив Рідної Віри - невмирущий. Тепер, при швидкоплинному поступові, який у багатьох галузях спричинює

З давніх давен український бог шлюбу та кохання називається Лель. Земною священною іпостассю Леля вважався і вважається лелека.

«І великим Прологом до нової доби нашої
національної історії все чіткіше,
все виразніше вирисовується
ве­лична постать Івана Франка —

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київ­ської губернії в кріпацькій родині, що була власністю поміщика В.В. Енгельгардта. Незабаром

Богородицька травко, що в літі єси,
Що у липні єси, між ліси бузковієш,
Наставляєш до сонця тоненькі списи
І лелієш меди, наче сльози лелієш.

Сповита сяйвом серця таємниць,
Колишу вітер на свічах соснових...
Солодкий сум ледь чутної розмови
Бринить у теплім листячку суниць...

Мабуть, не знайдеться жодного індоєвро­пейського народу, в міфології якого не було б образу священного Бога-Бика.

Продовження. Початок

Продовження. Початок:

Ні, ми просто останні з твоїх кораблів,
Боже Велесе, пущені плавати в Яву -
Голубими річками течем з-під землі,
До землі і у землю, хмільну і ласкаву

Продовження. Початок: