Богородицька травко, що в літі єси,
Що у липні єси, між ліси бузковієш,
Наставляєш до сонця тоненькі списи
І лелієш меди, наче сльози лелієш.

Богородицька травко, легенди дзвенять
У сузір'ях твоїх аметистових китиць;
Богородицька травко -дання і знання -
А за ними був Вишень, і Лело, і Літиць.

А за ними був дим моїх огнищ і люд,
Що ішов проти Сонця до темних споруд
Помолитися — Сонце від віри відтявши,

Що згубив свою пам'ять між темні ліси...
Але ти, наче рать, наставляєш списи
Й сивим згуком землі раниш душу, як завше.

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №9, 1999

Схожі статті

  • 14.12.2015
    1766

    Ярило - бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає

    ...
  • 14.12.2015
    4434

    Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

    ...

Медіа