Вірші

 ... А в окремих випадках тривалість життя
тих, хто пережив бомбардування, виявилася
навіть більшою, ніж у інших громадян,

...

Жертовності, напевне, досить нам.
Учімося, нарешті, рахувати
І наміри від ворогів ховати.

Кількість білого населення
на земній кулі насьогодні становить
8% проти 50% на початку XX ст.

Котрий день, напролом через хащі, поля та провалля,
Через гори й струмки він самотній поранено брів,
І лягав його слід радіально, зигзагоспірально,

Мов сліпе сиротеня
Гнане степом навмання,
Голе перекотиполе,
Де тепер твоя рідня?

На предкових ланах у скіфськім балахоні
Під зливою, в стерні, стоїть моя душа.
А череда корів заклякла ніби сонна,
І жуйки не жує, і в шкоду не руша.

Хіба не ви, стискаючи нагани,
На барикади лізли повні зла?
Хіба не ви чавунними ногами
Трощили двоголового орла?

“І скінчився той рік, і вони прибули
до Іосифа другого року і сказали йому:
“Нічого не залишилося перед нашим
паном — хіба що наше тіло і наша

...

Невгамовні вітри напинають вітрила...
І куди потягло мандрівних сіромах?
Вороги нам давно забуття сотворили,
Але жде Пенелопа і син Телемах.

Ну й що тобі з твоєї правоти ?
Ну й що з того, що логіка залізна,
Як волі не вдається зберегти.
І знов. І знов раба твоя Вітчизна.