Як українська стрінеться тобі
Душа, що потребує допомоги,
Спаси її в життєвій боротьбі,
За це спасіння матимеш від Бога.
Ми все життя боролися за мову.
Вони-боролись тільки за права,
В них капіталів наших — як полови.
У нас, як завжди, — в нас одні слова.
Мати, забута вусатим синком
Ревно в листі сумувала:
"Я ж тебе, сину своїм молоком
Ще немовлям напувала.
“Кохайтеся, чорнобриві.
Та не в москалями,
Бо москалі — чужі люди.
Роблять лихо а вами .. ”
Т.
Перевтомлена магма шукала у надрах проходу,
І, прорвавши прохід лаколітом стріляла в зеніт.
Застрягав лаколіт, затикаючи магму та воду,
У підземнім котлі добавляючи гейзерам
Врожаями чванились поети,
Матерями рідного села,
Кликали до столу всю планету,
Ось вона, планета, і прийшла.
Без рідних заповітів, без мети
Століттями минали покоління.
Кого бороти та куди іти, —
Не наше диктувало нам сумління.
Є Боги, і є нечиста сила, —
Ідоли чужі — то не Боги.
Гей, Стрибоже, напинай вітрила
Вже нам видно рідні береги.
В європейських мовах слово
жид вільно функціонує. Поляки,
серби, хорвати, чехи, німці,
французи і т.д. запросто
Був лісостеп. Лани поміж ярів.
На берегах ковбань, колись бездонних,
Де випасали ми рябих корів,
Відкіль смерком верталися додому,
Існує досадний політвикрутас:
Без Зінченка, без Порошенка
Не дав розтягти білоруський калгас*
Опальний завгосп Лукашенко.
Співає Кобзар Василь Литвин.
Сумісна праця київської громади "Древо Роду" і...
Співає Кобзар Василь Литвин.