Маріуш, ця пісня Тобі...

Перш, ніж останній дракар зникнув як сон
А мла накрила океанські води
у вогняних хвилях Перунів грім
Розпочав битву з вируючим морем

Перш, ніж дерева відспівали в лісах
І пішла ладь зганьблена тінь Свєтовіта
Кров і ненависть вели крізь смерть
Хоральний зойк — то гімн останньої битви

Хрест удалині — знак нечистої крові
Розлитої трутою загибелі і тліну
На своїй землі на тисячу років
Синів гордої Раси поставии на коліна

Він не умер за тебе
Лиш за віру сіона, яка знищує нас
Бог — то твоє сумління
То не семітський фетиш і не юдейська фальш

Ти, Білий воїн, зрадив віру свою
Ради хрестових походів-братовбивств
Плач поховальних багать серед білого дня
Богам Арійським смерті час сповістив

Хрест сплямив твій гонор
Одвічного воїна перетворив на пса
Не вибачай нікому
Правдива віра кличе: Білий Воїн повстань!

Теги:
Джерело: журнал "Сварог" №21, 2007

Схожі статті

  • 03.03.2016
    1237

    Українці, ми публіка чемна,
    І тому в нас панує лихвар.
    А нахабна брехня чужоземна —

    ...
  • 03.03.2016
    1426

    Чого іще? Кому тепер не ясно,
    Що наше не належить нам давно. 
    Вп'ялися клешні в

    ...

Медіа