Чого іще? Кому тепер не ясно,
Що наше не належить нам давно.
Вп'ялися клешні в тіло неньки класно,
І світ регоче з нашого кіно.
Цинічно, примітивно, тривіально...
А хто в нас ху — вже бачать і сліпі.
За феросплав гризуться натурально,
Бо мій завод потрібен шантрапі.
На весь кагал розкручена ловитва.
Куражиться над лохами братва.
Якщо й гримить над світом люта битва,
То аж ніяк не за мої права.
А за котяче право на м'ясниці
І партії зчепились і попи.
А я броню легованої криці
Тепер просити мушу в шантрапи.
Оце вам, лохи, власник ефективний.
Оце вам Захід (Північ, Південь, Схід...)
Ринковий лад конкретно — дефективний
І постіндустріальний перехід.
Мій президент стоятиме мов блазень, —
На паперті. Простягнута рука...
А сталевар, як безпорадний в'язень
Озброюватиме чужі війська.
Зате гуркоче з телека фанера
І "відморозок" локшину чіпля...
Вставай, Богдан, Богун, вставай, Бандера!
Це вас гука окрадена земля!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira