Впізнаю рідну душу

Ніжності роси білі
Впали на стиглі струни...
Проситься вітер юний
Небо вплітать у хвилі.

Хто ти? З вогнів блакитних
Зітканий погляд-промінь!
Котиться світом спомин,
В серце вплітає квіти.

м. Невинномиськ

Теги:

Схожі статті

  • 29.04.2016
    1404

    Ну, скільки ти пройдеш, за стремено
    Тримаючись і плачучи, Оксано?
    Он там, за

    ...
  • 03.03.2016
    1433

    Ми самі уміємо любити
    Наших найчарівніших дівчат.
    А жінкам своїм дітей робити ...