Зміст статті

 

71

127. АРХИЄРЕЇ, ВИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО чи посередньо домінуєте май­же над всіми Українськими часописами, журналами, видавництвами, шко­лами, народними домами, ощадними касами, культурними, науковими і політичними організаціями. І в цьому нещастя Української спільноти.

Варто згадати, для прикладу: єпископ С.С. Ортинський був постарався, щоб слово «Народний» викинути і поставити «Греко-Католицький». Та «правні дорадники УНСоюзу ствердили, що зміна в назві не була законна». Домагання єпископа було причиною розколу УНСоюзу й постання нового союзу, який тепер відомий як «Союз Укра­їнців Католиків — «Провидіння». [Альманах УНСоюзу, 1982 р.]

128. ЯКЩО АРХИЄРЕЇ («НЕ ПОЛІТИКИ», тобто люди «понад наці­ональною політикою») є гегемонами Українського Національного Жит­тя, то це значить, що Український Визвольний Рух — справа не поваж­на. Не здібна до дій міжнародного значення.

Не зважаючи на те, що ви своєю наукою опанували душу й свідомість Українців, ви їм не довіряєте. Церкви, побудовані за гроші Людей Україн­ських в урядах Канади, Америки, Австралії, ви оформили, як матеріальну власність Ватиканської держави. І в цей же час ви кажете, що «Церква — рідна мати наша». «Рідна мати наша» — власність Ватикану?

У Англіканів, Менонітів, Євангелістів, Протестантів кожна Церква є власністю громади.

 

72

129. МОСКВА (вчора православна, а сьогодні совєтська) так змосковщила і так терором знедолила Українців, що вони вже не вони. У багатьох з них атрофувалося те людське благородство, яке зветься національною свідомістю. Є тільки інстинкти: росте, любиться, бавить­ся, родить дітей, працює, їсть, старіє, вмирає.

Якщо в Українців, що живуть у Вільному світі, розвинена націона­льна свідомість, то заслуга в цьому не архиєреїв Греко-католицької чи Греко-православної Церков.

130. ЇЇ (НАЦІОНАЛЬНУ СВІДОМІСТЬ) виплекали, часто стаючи в опозицію до архиєреїв, Українське Національне Об'єднання, Союз Українських Самостійників, Ліга Визволення України, уряд УНР а вигнанні, Союз Гетманців-державників, Організація Державного Відродження України, Українська Революційно-демократична Партія, Спілка Визво­лення України.

Об'єднання Українських Жінок, Спілка Української Молоді, Пласт, Об'єднання Демократичної Української Молоді, Смолоскип, Товарист­во Української Студіюючої Молоді, Письменники, Поети, Композитори, Артисти, Малярі, Народні Доми, УНСоюз, УБСоюз, НТШ, УВАН та ба­гато інших культурних і громадських установ.

І всім їм на допомогу прийшло ОСІДУ РУНВіри (Об'єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри). Вірні РУНВіри бу­дують Святиню Матері України. Вони є Українцями по походженню і по вірі. Там, де перечислені організації не мають доступу до Церкви, у парафіян української свідомости немає.

 

73

131. У ПАРЛАМЕНТАХ КРАЇН ЕВРОПИ не сидять у почесних рядах кардинали, митрополити, єпископи, архимандрити. Церква відокрем­лена від Держави.

Є твердження, що СКВУ — модель Українського парламенту. Та коли в Ню Йорку відбувався СКВУ, в Президії в перших рядах сиділи митрополити, єпископи, архимандрити.

І Чужинці (достойні гості на СКВУ) не почувалися зручно. Особли­во ті, що були протестантського віровизнання.

У них було враження, що вони попали не на СКВУ, а на собор като­лицьких чи греко-православних єпископів. І питання: «Українська національна політика (СКВУ) пішла на услугу клерикалам?»

132. «ПОПИ Є ТАКА ВЕРСТВА, З котрою неможливо водити при­язнь, як рівний з рівними. У відносинах кожної партії непопівської до попів можливі тільки дві дороги: або станути проти попів, або піти їм на послугу. Народовці були світською партією, ліберальною. Задумавши привернути попів до народовства, вони зробилися слугами попівст­ва». [Ів. Франко, 1898 р.]

Я вважаю, що не треба ставати проти попів і не треба, щоб вони були гегемонами над усіми ділянками Українського національного жит­тя. Бо це принижує їх і знедолює Українців.

 

74

133. АРХИЄРЕЇ, В ІМ'Я ГОСПОДА БОГА всеправедного, в ім'я кра­щої долі Матері України звертаюся до вас. Не старайтеся Українські національні справи підпорядковувати своїй гегемонії.

Не огреко-католичуйте і не огреко-православлюйте Українську на­ціональну політику. Не вносьте в її ідеологію чаду релігійної ворожнечі. Не знецінюйте в світі її вартости.

У Державі може вільно існувати ваша Церква, але не може Держава існувати у вашій Церкві. Будьте великодушними. Не створюйте в Світі думку, що Українська Національна політика діє з благословення архиєреїв, які підпорядковані Ватиканові чи канонам Греко-ортодоксії.

134. НІ, НІ, Я НЕ ПРОТИ ГАСЛА «Бог і Україна». Я проти того, щоб величному гаслові давати інтерпретацію шкідливу національній спра­ві. Кароль Войтило (папа Іван Павло) влітку 86-го року видав енцикліку «Славорум Апостолі», в якій об'явив, що «Київ у південній Росії», і що скоро буде «Тисячоліття хрещення св. Володимира Київського, свято­го патрона русских католиків».

Римський папа — непомильний, заступник Бога? Українець, вихований в Католицькій Церкві, на перше місце ставить «заступника Бо­га», а на друге місце — Матір Україну.

Народ, який ту чи іншу Віру, прийняту Чужини, ставить вище волі й совісти Матері Вітчизни, вільним не буває. Усе, що є нижче, не варте того, щоб за нього вмирати: і такий Народ може довгі віки боротися за волю, та боротьба його буде закінчена поразкою.

Бог (Саваот - Господь Народу Ізраельського) і Україна. «Свят, свят, свят Бог Саваот». (Між іншим: католицькі і гебрейські словники твер­дять, що слово «цебаот» (Саваот) значить «воєнноначальник». Бог Саваот був одним з головних богів Юдеї).

Гасло «Бог і Україна» тільки тоді матиме моральну силу, коли Укра­їнці матимуть Українське розуміння Бога: коли між Богом і Українцями ніякий чужоземний авторитет не буде представником.

 

75

135. І ГАСЛО «ЗА ХРИСТИЯНСЬКУ УКРАЇНУ» шкідливе для Укра­їни. Шкідливе з багатьох причин. Зазначу дві. Перша: якщо за христи­янську, то за яку — православну, католицьку чи протестантську?

В Українців, які є католиками і православними, ятриться стара болю­ча рана. І на неї сипали і сиплять сіль Чужі сили. І ті наші, що їм служать.

«Скільки то крови і сліз пролив наш народ через церковно- віровизнаневий розподіл». [«Новий Шлях», 21 листопада, 1987 р., Торонто.] Справді, Греко-католицизм і Греко-православіє не варті тих рік сліз і крови, що за них пролив Український Народ.

136. ПРОТЕСТАНТИ, які в Европі і в Америці мають силу, охоче підтримали б тих Українців, які борються під кличем «за протестантську Україну — житницю Европи».

Друга причина: Японці, Китайці, Індуси, Американці, Араби, Европейці хочуть бачити в Українській політиці державницьке гасло: «За українську Україну», в якій законом охоронена воля всіх релігійних пе­реконань. Зразком є Канада, Англія, Америка.

Щоб одна релігія не чулася привілейованою, а друга — скривдженою, немає гасел «за мусульманську Америку», «за християнську Аме­рику», «за юдейську Америку», «за буддистську Америку». Є американ­ська Америка. І велична в світі вона тим, що в ній законом заборонена расова чи релігійна дискримінація.

 

76           

137. ГРЕЦЬКІ АРХИЄРЕЇ десь півтори тисячі літ тому для більшої драматизації ритуалів Греко-ортодоксії одягнули позолочені ризи Зевсових жерців (єреїв). Узяли з храмів Зевса, Аполлона, Артеміди кропило й кадило, обцяцькований клобук (митру). І жезл володаря (кира): пали­цю з двома гадючими головами, яка подібна до символу бога Ескулапа.

Нічого спільного з «Євангелією» (з Вірою Христовою) ці ритуальні знаряддя не мають. Т. Шевченко пише, що «будем, брате, люльки з кадильниць закуряти», «кропилом (...) хату замітати». Чи можна шану­вати Пророка Шевченка, не маючи пошани до Його науки?

138. ПАСТОРИ СТАДА ВІРНИХ Віри Христової в Англії, Німеччині, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Голландії та інших країн Европи навіть під час свят одягнені скромно. Вважають себе міністрами (тобто, слуга­ми) Народу.

Архиєреї, вже час, щоб і ви одягалися скромніше. Щоб і ви звільни­ли себе від перестарілих ритуалів і таких титулів, як кир (цар, господь), владика (володар). Будьте не царями (кирами) і не владиками, а мініс­трами (слугами) Народу, який в поті чола працюючи, ділиться з вами хлібом-сіллю.

 

77           

139. ЧАС ПРИЗНАТИСЯ ПАРАФІЯНАМ (братам і сестрам), що ви архиєреї другого сорту, що стадо Христове, яке ви пасете, складене з хри­стиян другої категорії. Явище це прикре й болюче.

Між іншим, я здивувався, прочитавши в часописі «Праця» [Укр. Катол. Тижневик в Бразилії) за 13.11. 86 р.] в редакційній статті, що «католики латинського обряду часто нас трактують як недолюдей чи католиків нижчої категорії» і «нема жодної проти того апеляції, хіба до пана Бо­га». Здивувався, почувши відважний бунт довготерпеливого раба.

140. ГРЕКИ ПРОГОЛОСИЛИ ВАСИЛЯ (князя Володимира) святим на основі Грецьких канонів. І тому Володимир є Грецьким святим, а не Українським. Українці не мають Українців християнських святих, канонізованих Українською Церквою Христовою: бо ж такої Церкви не було й немає.

Немає Української християнської теології. Тобто, немає Української інтерпретації «Євангелій». Немає українцями створених християнських канонів і ритуалів. Українці вірять в Христа так, як їх навчили пани християни (Греки і Латини). А що ж є?

 

78  

141. Є УКРАЇНЦІ, які належать до Греко-православної і Греко- католицької Церков, в яких літургія (її форма і зміст), догми, канони, ритуали, інтерпретація Віри Христової і церковні терміни (епітрахиль, парастас, панахида, ризи, панагія, іконостас, парафія, анатема, фелон, антимінс, євхаристія) створені Греками і Римлянами.

Отже, Українці релігійні по-чужому. Їм було впродовж Тисячоліття панами-християнами заборонено творити Українські християнські догми, канони, обряди. Вони досі залишилися християнами-рабами (унтерменшами), яких зараховано до Візантійського обряду («баізентаін раіт»).

Ні Греко-православна, ні Греко-католицька Віра не є Українською Вірою. Між іншим, «Грік Ортодокс Церква» в перекладі значить «Гре­цька Правдиво-вірна Церква». Правдиво вірити і правдиво славити — не те саме.

 

79  

142. НІХТО НЕ ОЦІНЮЄ ТАЛАНТ і силу Народу по тому, як він в Це­ркві обожнює чужі (грецькі чи римські) ікони святих. Кожний Народ вар­тий у Світі стільки, скільки він приніс користи для Людства: якими свої­ми (а не з чужини позиченими) вартостями, релігійними чи культурними, збагатив духовне життя Людства.

У книжці «Візантія і Україна» митрополит Іларіон пише, що «Увесь наш Український дух, як народу, усю нашу духовну культуру прищепила нам Візантія», «заберіть в Українців православний візантиїзм, і вони ста­нуть голими, як мати народила», «Візантія дала нам віру й культуру».

143. ВІЗАНТІЯ НЕ МАЛА УКРАЇНСЬКОГО ДУХА: вона Україні не мо­гла дати того, чого вона не мала. її архиєреї впродовж віків нищили на Русі скарби культури Русі. Він (Іларіон) по-рабському прийняв чужу куль­туру. І до неї молиться. Він не має духовної сили, щоб побачити хиб­ність своїх поглядів.

Очевидно, якщо вважати Українським духом і Українською культу­рою церковну літургію (службу), іконостаси і ритуали грецькі, то тоді Українці взагалі не мають ні свого духа, ні своєї культури, вони «голі, як мати народила».

 

80

144. «МИ ГРЕЦЬКЕ ПРАВОСЛАВІЄ ПРИЙНЯЛИ, і воно вже наше рідне», пише мені К.П. Я відповідаю: наше є тільки те, що нами створе­не. Малорос каже: «Та я Українець, але прийняв мову Леніна і Пушкіна, і вона для мене вже моя рідна».

Звати Грецьку Церкву Христову Українською тому, що в ній молять­ся Українці — це те саме, що звати компартію України Українською тому, що в ній є Українці.

Дух і закони в цій компартії, інтерпретація Маркса московські. Коли Українські комуністи (так звані укапісти) пробували Маркса інтерпре­тувати по-українському, Москва їх знищила.

І ви, архиєреї, будете екскомуніковані, коли відважитеся мати Укра­їнську Церкву Христову незалежну від догм, канонів і ритуалів Греко-ортодоксії чи Римо-католицизму. Вас обвинуватять у протестантизмі.

 

Теги:

Схожі статті

  • 30.03.2016
    1557

    …Та знаю я, хлопче, хто тебе на мене навів… Мій племінничок, котрий ото плота зробив з порожніх

    ...
  • 03.03.2016
    1834

    Головне, щоб коло фараона
    Стати "незамінним" візирем.
    Фараону хай блищить корона,...

Медіа