Зміст статті

 

101

175. «ОТЦІ ПЕНСИЛЬВАНСЬКО-ОГАЙСЬКОГО ДЕКАНАТУ [«Про­токол» ч. 42, 1967 р., Клівленд, о. д-р в. Олійник] бачать в особі Лева Силенка- Орлигори небезпечну людину, він шукає поклонників в Дажбога», «ос­терегти вірних нашої церкви не слухати його».

«Лев Силенко і його послідовники (силенкияни) твердять, що «Біб­лія» — твір написаний єврейськими письменниками, які писали про чужі для України духовні справи і обставини. І з цих міркувань вони відкидають і філософію Карла Маркса.

176. ДОНЦОВ ПИСАВ, ЩО ТРЕБА ЙТИ «з Христом проти дияво­ла», а модерний ідеолог Силенко і Христа не згадує, бо твердить, що

Ісус не може бути Богом України». [«Українське слово», орган компартії Кана­ди (20 жовтня, 65 р., Вінніпеґ, Манітоба).]

«Лев Силенко — диявол красномовства». [«Лес Леттрес Франсес», ч. 245, комуністичний журнал, Париж.] «Лев Силенко бореться проти совєтського фашизму». [«Ню Йорк Геральд Трибюн», ч. 20534.]

 

 

102

177. «УПРАВА УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ЦЕНТРУ в Лос- Анжелосі відпустила залу д-ру Левові Силенкові для доповіді про ста­родавню Україну». У спеціальному листі до Управи доповідач дав за­певнення, що він в доповіді не буде згадувати про ті чи інші релігійні справи.

Не зважаючи на це, в Лос-Анжелосі шестичленний «конґлав» панотців обох Церков у своїй Декларації, яка масово всюди поширюється, оголосив Українцям:

«Ми примушені нашим становищем духовних провідників стати в обороні Христа і в обороні наших вірних, яких Христос віддав нам під нашу опіку. Управа Укр. Культурного Центру в Лос-Анжелосі повинна анулювати дозвіл на виступ Лева Силенка». (Під Декларацією поставлені підписи шістьох пан-отців).

«Чому наша інтелігенція відкинула Заяву трьох отців православних (о. П. Маєвського, о. Г. Подгурця, о. С. Ґаліка-Голутяка і трьох укр. католицьких отців (о. крилошанина М. Колтуцького, о. А. Породька, о. Я. Тростянецького) і прийшла до зали Укр. Культурного Осередку слухати «откровеніє лжепророка Лева Силенка, котрий проповідував, три­маючи в руках ним написану «Біблію» - «Мага Віру». Тривога є та, що більшість членів Управи Укр. Культурного Осередку в Лос-Анжелосі і дирекція радіопрограми «Пісня України» офіційно стала по стороні Ле­ва Силенка, кажучи, що в Америці є свобода слова». [Митр. прот. с. Ґалік- Голутяк, «Канад. Фармер», 6 квітня, 81 р. Вінніпеґ.]

 

 

103

178. ПАН-ОТЦІ У ЦЕРКВАХ біля іконостасів називають рідних бра­тів «ідолами-дажбогами», «паганами», «визнавцями Віри лжепророка Лева Силенка», яких «треба обминати».

«Бо Лев Силенко ставить святиню, здійснює обряди вінчання, освя­чує дітей, робить похорони, бо має своїх пастирів. Громади РУНВіри (станиці) вже мають свої цвинтарі в Австралії, Канаді, Америці, а це значить спокійно до цього приглядатися не можна».

«Наші поважні історики, археологи, етнографи, філологи повинні ор­ганізувати наукову панель на високому науковому рівні, і на цій панелі засудити Лева Силенка (Орлигору) і його історіософські міркування, і щойно це може спинити рух силенкиянства». [«Батьківщина», часопис гетманців-державників, Торонто, Онтаріо.]

188. У СВЯТИНІ МАТЕРІ УКРАЇНИ я славлю Єдиного Господа. Про­повідую толерантне ставлення до всіх віроісповідань. Навчаю ніде не говорити, що одна Віра в Бога правдива, а друга — неправдива.

Віруючі, які мають малу духовну культуру, ніколи не були толерант­ними. У «Мага Вірі» пишу, що тільки там є людяність, де є толерантне ставлення Віри до Віри. Чим більш Віра толерантна, тим більш вона благородна.

 

 

104

189. АРХИЄРЕЇ, МОЄ ЗВЕРНЕННЯ ДО ВАС відверте й безпосере­днє. І написане не з ненависти до вас, а з турботи про кращу долю Народу. З любови до Всеправедного Бога. Чуже (святе воно чи ні, ка­нонічне чи ні) хай не буде в силі зробити нас ворогами.

Ми, рунвіяни (рунвісти) чужих вір не судимо. І ніхто не має права бути суддею нашої Віри. Ми з пошаною ставимося до всіх вір, що сла­влять Бога, і Бог з нами. Хто зневажає нашу Віру, той зневажає Бога. Зазіхає на волю життя нашого.

190. АРХИЄРЕЇ, НЕ ЗВІТЬ ні мене, ні вірних моїх «поганами». Ми не віримо в багатьох богів. Ми не вертаємося до політеїзму стародавньої Віри України-Руси. Не переслідуйте нас за нашу святу Віру в правди­вого Бога.

Ви простягаєте руку прощення, руку миру й любови до Московського Народу й Московського патріарха. Я прошу вас: коли не можете єдинокровним братам (сповідникам РУНВіри) простягнути руку миру й любови, то хоч жорстоко не зневажайте їхньої святої Віри.

 

 

105        

191. ГОСПОДЬ ВСЕПРАВЕДНИЙ осінив мене ласкою своєю, осві­тив мислення мої. І я в душі чую святу Божу благодать, і їй підвладний проповідую Нову Вість — проповідую святу Українську Віру в Бога.

Я братам і сестрам кажу: Бог Єдиний, а релігій на планеті Земля багато тому, що є багато неоднакових розумінь Єдиного Бога. Бог ніякому Народові не заборонив мати свій шлях Віри — своє розуміння Бога.

192. Є РОЗУМІННЯ БОГА РІДНЕ і є розуміння Бога чуже. У рідному розумінні Бога втілена Духовна Незалежність Народу. Утверджений рід­ний спосіб життя, рідні обряди, звичаї, закони вільного розвитку духов­ної культури.

І ця Свята Божа Мудрість стара, як Світ. Народи, які були не здібні її зрозуміти, і в ім'я неї жити, щезли з лиця Землі. Або — навіки утратили право на Самовизначення.

Й Ісус Христос знав суть цієї Божої Мудрости. Бо Він у «Біблії» чи­тав такі поучення: «Нехай не буде в тебе чужого Бога, і щоб ти не кла­нявся перед чужоземним Богом». [Псалми, 81,9.] Тобто, щоб ти не кла­нявся перед чужою духовністю, перед чужим розумінням Бога.

«Нехай інші народи ходять кожний в ім'я свого Бога, а ми ходитимемо в ім'я Господа Бога нашого». [Пророк Міхей, 4,5.] Що й значить — хай інші народи творять своє незалежне духовне життя, а ми будемо творити своє.

 

 

106

193. У ВСІ ЧАСИ ВСІ ПЛЕМЕНА в слово «Бог» вкладали свої понят­тя Любови, Краси, Моралі, Справедливости, Сили, Відваги. І, обороняю­чи свого Бога, вони обороняли все те, що для них найсвятіше. Вони обо­роняли зміст свого життя, притаманності своєї самобутности.

Усюди Мати є Мати. На велелюдному ярмарку йде дитина й плаче. Загубила маму. Дитину обступили жінки. Одна з них каже: «Не плач, люби мене, і я буду твоєю мамою». Дитина ще з більшою тривогою заплакала. І сказала: «Я люблю свою маму».

194. ЗІ СВОГО ПОСТАЄ СВОЄ. З чужого постає чуже. Любити своє (маму, тата, брата, сестру, Вітчизну) значить правильною любов'ю свою душу ощасливлювати. Зрадити своє й любити чуже, значить зрадити зміст свого «Я», знещасливитися.

З природнього закону любови до свого й постає природня любов до Бога свого. Тобто постає прагнення мати своє розуміння Бога.

«Відпусти людей послужити Господеві, Богу своєму», «Ідіте, послужіте Господові, Богові вашому», «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипту». [2 кн. Мойсея, 10,7-8; 20,2.] І ти не повинен «служити іншим бо­гам, яких не знав ти, ні батьки твої. Богам народів, що навкруги вас». [5 кн. Мойсея, гл. 13, 4-11.]

Отже, не загубися: не будь людиною Чужої Віри, чужих ритуалів, чужих законів і манер. Віра — душа народу. І ні в Азії, ні в Европі ні один король не посилав послів шукати на чужинах Віри, щоб її накинути рід­ному народові. Зробив це тільки наш князь, і чужинці зробили його свя­тим. Він став святим, а його народ — рабом.

Й Ісус любив свого Бога (Бога Народу Ізраельського, а не Бога На­роду Єгипетського, Японського чи Індуського). Ісус поступав так, як вчать «Псальми», Пророки Юдейські.

І коли учитель закону Жидівського запитав Ісуса: «котра заповідь ве­лика в законі», Ісус відповів: «Люби Господа Бога свого», «Це найбіль­ша й найперша заповідь». [Маттей, 22,36-38.] Отже, не Чужого, а Свого.

 

 

107    

195. РАБІНИ (ВІРНІ СИНИ ЖИДІВСЬКОГО НАРОДУ) ні себе, ні ста­до своє не підпорядковують чужим розумінням Бога, чужим канонам і релігійним авторитетам. Вони віддані Богові Авраама, Ісака, Іакова. Вони навчають своїх братів всюди і завжди бути Жидами (мати Жидівський Шлях Життя, Жидівське розуміння Бога).

І в Індії брамини навчають Індусів мати Індуський Шлях Життя. І в Японії шінквани (чи кваннуші) навчають Японців мати Японський Шлях Життя.

Всеправедний Господь щедротно обдарував кожний Народ Мудрі­стю — дав право кожному Народові мати своє розуміння Бога. І хто не вміє цим святим Божим правом користуватися, утрачає волю свого духовного «Я».

Коли ми, Українці, не зробимо переоцінки Духовної Вартости, коли ми не почнем будувати Український Шлях Життя, коли ми не збагати­мо душу своїм розумінням Бога, Майбутнє не належатиме нам.

 

 

108        

196. У «МАГА ВІРІ» І В КАТЕХИЗИСІ РУНВІРИ «Навчання» об'явле­не Українське розуміння Бога (українське богословіє). Об'явлені боголюбні Святі Заповіді, Молитви, Сім Законів Правильного Життя. Об'­явлене незалежне трактування Історії України-Руси.

Я вірю, народи Земної планети в недалекому майбутньому підуть Новою дорогою. Відроджуватимуться і розвиватимуться релігії Націо­нального Духовного Життя.

Щоб діти України-Руси могли незалежно самобутністю себе збага­чувати, щоб могли самі себе шляхетними діями звеличувати перед На­родами і бути вільними господарями на рідній Землі, Господь показав їм Новий Духовний Шлях Життя. Ощасливлює їх правильним розумін­ням свого призначення в Світі.

 

 

109

197. УКРАЇНЦІ, РІДНІ ЛЮДИ МОЇ, впродовж століть кривджені, гна­ні, окрадені, неволею знедолені, возрадуйтеся, з вами Бог! Час вашої Віри, Сили і Волі прийшов, ідіть до мене, ідіть до Святині Матері Укра­їни, яка є воістину рідною святою Церквою.

Я молюся. Дажбог — Святий Дух народу мого. Дажбог Милосерд­ний і Жалісливий. І я Вірою в Дажбога багатію милосердям і жалісливі­стю.

Дажбог — Творець нежиття і життя, і все неживе й живе славить творіння Його. Дажбог Всемогутній і Всетворчий. І я Вірою в Дажбога могутнію і духовними скарбами збагачую душу мою.

Дажбог — Святість святостей. І я Вірою в Дажбога освячую душу мою. Дажбог Миролюбний. І я Вірою в Дажбога творю мир в душі моїй.

Я молюся, щоб у Світі був справедливий Мир, щоб Воля і Віра, як святі дари Божі, ніколи і ніким не переслідувалися. Щоб вони були не­доторканим духовним багатством кожної Людини планети Земля. Сла­ва Дажбогові! 

 

 

110

МИ «не визнаємо жодних паганських чи непаганських богів, тобто МИ не є визнавцями многобожжя (політеїзму).

«Ми на основі реформованої Учителем Левом Силенком дохристиянської Віри України-Руси є визнавцями Єдиного Бога (Дателя Бут­тя) — Дажбога нашого», із «ЗАКОНІВ» 1-м Собором Об'єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри (ОСІДУ РУНВіри), утверджених 5, 6 Серпня, 72 року, Чікаґо, Ілліноїс, Америка.

МИ втвердили «Основний Закон (Статут) ОСІДУ РУНВіри», що МИ є віруючими «Віри в Єдиного і Всюдисущого Господа Дажбога», «Мага Віра» — настільна Книга в Домі Українця Рідної Віри, Дороговказ Укра­їнського Стилю Життя», Стаття 1, Розділи 1, 2, «Основний Закон (Ста­тут) ОСІДУ РУНВіри» утверджений 2-м Собором ОСІДУ РУНВіри 27-го Квітня 80-го року, Гемільтон, Онтаріо, Канада.

МИ у Святині Матері-України для всього Українського Народу об'­явили, що «МИ, ОСІДУ РУНВіри (Об'єднання Синів і Дочок України Рі­дної Української Національної Віри) є Святою Церквою («Сосаєті оф Юкреініен Нейтів Фийт (РУНВіра»), Яку з волі Господа Бога заснував Духовний Учитель Лев Силенко, і Вірним цієї Святої Церкви дав Запо­віді, Закони Правильного Життя, сучасне розуміння Господа Дажбога.

«РУНВіра — Віра монотеїстична, і в Ній звеличений абсолютний монотеїзм — Віра в Єдиносущого Господа Дажбога з веління Господа об'явлена рідним Пророком Левом Силенком у святому письмі «МАГА ВІРА», з «ПОСТАНОВ», утверджених 3-м Собором ОСІДУ РУНВіри 16 Липня, 83-го року у Святині Матері-України, Оріяна, Спрінґ Ґлен, Ню Йорк, Н.Й., Америка.

МИ, Віруючі в Єдиносущого і Правдивого Господа Дажбога живемо в країнах Вільного Світу і МИ заінкорпоровані (правно й організаційно оформлені) в Урядах Америки і Канади, і маємо ті Права, що мають Католики, Протестанти, Жиди, Буддисти та сповідники інших Релігій.

Теги:

Схожі статті

  • 30.03.2016
    1557

    …Та знаю я, хлопче, хто тебе на мене навів… Мій племінничок, котрий ото плота зробив з порожніх

    ...
  • 03.03.2016
    1834

    Головне, щоб коло фараона
    Стати "незамінним" візирем.
    Фараону хай блищить корона,...

Медіа