Шановні українці!

Дивлячись, як спокійно марширує орда московського пархату по Харкову, розуміємо, що влада, як і в 2014 році, повністю бездіяльна і нам варто сподіватися лише на свої сили.
Тому пропонується:

1. 11-12 липня, в містах організувати координаційні зустрічі керівників усіх націоналістичних структур, партій, рухів, громадських організацій. Виробити план дій і делегувати представників до своєї області, для створення потужного штабу самооборони.
2. 13- 14 липня провести організаційні заходи в областях, узгодити взаємодію і координацію, призначити відповідальних.
3. Визначити міста, в яких ця хресна хода має бути зупинена.
4. Фото та відеозйомка має бути масована, особливо організаторів та координаторів ходи.
5. Бути готовим до провокацій,

Нехай розквітнуть зорі білими трояндами,

Про неї пензлями чарівними і фарбами

Згадають казкарі. А ти її поклич.

Крізь кам’яне мовчання зачароване,

Невимушено, випадковістю хвилин,

Крізь вір-не-вір, крізь блискавки і грім,

Усе, що вічне і прекрасне, незруйноване.

Нехай розквітнуть зорі білими трояндами,

І всі Амури душі закохають в ніч…

02-07-2011

м. Київ

Надруковано в літературному часописі «Хортиця» №5 2013 р.
 Авторські права захищені.

Ти вчив мене дивитись трошки байдуже і зверхньо на інших.

У темпі вальсів вчив мене грації рухів. Ти надавав вишуканості і блиску кожному дню, що проходив у нашій компанії, й спливав у мріях італійських скрипок, золота і кришталю... Ти тривав так довго, як міг, притримуючи ніжно за руку і обіймаючи мої плечі шовковими простирадлами, обгортаючи мій стан у найдорожчі французькі мережива. Ти напував мою спраглу виснажену душу солодким вином, і лише перлини-зірки на темно-синьому шовку солоної морської безодні підкреслять твої сутінки.

21-09-2010

м. Київ

Збірка «Білий дощ». — Запоріжжя, ВУТ «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка, Запорізьке обласне об’єднання, 2011. — 48с. Авторські права захищені.

Я надто незалежна, щоб сумувати за ним, а він надто гордий, щоб сказати мені щось ніжне, щось що зачепило б мою таку примхливу і вибагливу, душу.

Я не подзвоню перша, хоч як би не хотілось і без запрошення не приїду, як сніг на голову... А він не напише листа, не постукає першим, не заскочить зненацька, бо вихований вище за це... не кричатиме на мене, хоч як би його не їла ревність та любов... Тільки дивитиметься та мовчатиме... А я ридатиму вдома, щоб ніхто не бачив моєї істинної натури, буду з'їдати тонни антидепресантів і випивати літри цієї дивної гіркої і смачної кави,

Твій білий гангстерський капелюх мирно спочиває на полиці.
Твої білі джинси нагадують непристойну, пристрасну Італію. Твій погляд сповнений таємничим сенсом.

Ти дивишся наче крізь мене й бачиш мою душу наскрізь. Твоя гітара давно забула твої
улюблені акорди, твоя кава застигла, сонце в зеніті – спека…
Шматочки льоду на дні склянки швидко перетворюються на прісні сльози. І я тану
під твоїми пальцями...
Пара-трійка акордів, ти помилився вперше в житті. Може винна у всьому спека?
Йду по піску ближче до синього моря, сухий вітер грає з моїм волоссям. Я знаю ти
зараз дивишся на мене, а я посміхаюсь.
Білу сукню обійняло гаряче

Змішана авторська техніка.

Серпень 2013 р.

м. Бровари

Україна

(Выставка «Монологи и диалоги». Литературный вечер "В стиле "Ню". 18-11-2013)

Присвячено Вячеславу У.

Твоя любов не зрадить і не запече!
Бентежне серце калатає лунко…
Коханням розтривожить  поцілунки…
У ніжність загортаєш світ плечей…

А небозводи потопають.
Увитинанках-спогадах
щасливі я і ти,
Мені би почуття у вишиванках

Посеред літепла твого знайти

А я тебе невідпущу ніколи!!!
Багатослівність почуттів, ранкові зорі,
я потопаю у твоєму морі…
І сонце котиться по видноколу….

У ніжність загортаєш світ плечей…
Бентежне серце калатає дзвінко…
Сьогодні я найщасливіша жінка
Твоя любов не зрадить і не запече!

1-07-2016

 м.Київ

Україна

....бо ще стільки зірок,
котрі можна сховати в глобальність кишень,
залишаючи небо нагим.
Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю…
Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх.

М.Буряк

Ще стільки мрій можна сховати в сон,
в глобальність стандартних марев,
Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати
про щастя двох сердець, що тепер в унісон
Я не соромлюсь мовчати тоді,
коли неможливо дивитись тобі у очі,
тоді, коли хвилини здаються роками,
тоді навіть ти не належиш собі...
Залишаю небо цнотливим для тебе,
Залишаю попіл снів,
у яких не знайшла твоїх алегорій,
Залишаю листи, що так і

Присвячено В'ячеславу У.

Коли вуста зрікаються вогню,
Коли тебе я згадую, мій милий!
Я цілувала б і стерню, 
де ми ходили!

Коли у пік найбільших в світі див,
окрилені ми разом, і
не знала я: Любов - не виліковна часом...

Коли вуста зрікаються! Й тепер
у сутінках мого тремтіння,
я відчуваю, ти затерп в очікувань склепінні

Коли тебе я згадую -
Зоря запалює чужу стерню...
І серце квилить...
вуста зрікаються вогню!
Я згадую...
Я згадую й люблю тебе, мій милий!

21-05-2016

м.Бровари

Присвячується Олександру В.

Ти мене не розбестив ще, я знаю,

Душа згадала, як вершини підкорила.

Твої три слова “Я тебе кохаю!”

Роздмухують життя мого вітрила,

Безмовність розшифровують підтекстів,

Я “Ні!” навчилась вперто говорити,

Ти мене ще не встиг навчить любити,

Ти ще мене не цілував, не пестив…

За негативами видінь сховався грим,

У стрічках вітер випадково заблукав,

Не стали сни моїм пророцтвом рим,

Ти мене не розбестив ще і не кохав…

30-06-2012

м. Київ

Україна

Вже столо доброю традицією багатьом Рідновірським громадам з різних куточків України з'їзджатися на старовине святилище в с. Буша Вінницької обл. на святкування свята Купайла.  Раз на рік, представники різних регіонів України збираються щоб відсвяткувати спільно свято, познайомитись та поділитись досвідом.

Не даремно  це місце на протязі вже десятиліть манить до себе не тільки рідновірів, а й всіх не байдужих до своєї історіі та культури, бо ж  Буша втілює в собі  майже всі епохи історії які промайнули над нашим краєм.  Тут є пам'ятки Трипільської цивілізації - відреставрована трипільська хатина, представлені часи  Київської Русі, та козаччини. Надзвичайно красивий  Гайдамацький яр, можна 

Останні десятиліття вкоренилась мода на прикрашання могил штучними пластмасовими квітами та вінками та заміну їх на «проводи» новими. Однак раніше в українській і загалом слов’янській народній традиції не було такого звичаю. Та й виробництва пластмас не існувало до ХХ століття. Екологи наголошують на тому, що існуюча практика є шкідливою для атмосфери Землі. Спалення минулорічних штучних квітів забруднює повітря токсинами, закопувати їх немає сенсу, бо вони не гниють.Етнографи зафіксували таку українську традицію прикрашання могил у ХІХ столітті: коли людина помирала, висаджували певні рослини, згідно з їхнім символічним значенням, а в поминальні дні приводили могили і ці зелені насадження до ладу.

Деякі дослідники

Уже мабудь нікому не потрібно пояснювати, що крім світу явного ( Яви) в якому ми живем, існує і світ невидимий, тіньовий, населений невидимими сущностями. Ті процеси які проходять в невидимому світі, іздавна люди називали магічними, обо чарами. Вплив магії на повсякчасне життя людей дуже велике.

В усі історичні періоди життя на землі, завжди існували люди які володіли таємними знаннями. Носіями таких знань на території України- Руси на протязі тисячоліть були волхви. Вірячі в силу магії і здатність предметів наділених магічною таємною силою впливати на захист людини та на майбутні події, люди в повсякденному своєму житті використовували предмети наділені такою силою

В родині велике щастя-сьогодні народилася дитина! Над помешканням батьків з'являється Божественне веселкове світло, всі рідні і близькі люди відчувають особливий стан радості і піднесення, бо продовжується Рід.

Сорок днів ніхто сторонній в хату не заходить, лише медпрацівники, за потребою, та кровні родичі чоловіка та дружини. Батьки обирають ім'я дитини, вирішують дату Посвячення, та питання Кума і Куми, по давній українській Традиції. Після Обряду Дитина називається Божатко, а Куми-Божаті. Також , в нашій Традиції існували Ініціації, які проводились для дітей, по досягненню певного віку.

Наступний важливий Обряд-Вінчання і Весілля.

Нещасливі в шлюбі, злі і недобрі люди , попи і вся чорноризна

З прадавніх часів люди використовують різні захисні предмети, які носять самі і які передаються по роду, з покоління в покоління. Це Мольфи, або особисті Обереги. Аналогічно, є також Магічні речі, які захищають дім, родину, певну територію.

Робити їх мають право лише певні люди, які наділені даром Відання, в певний час і в особливому стані. Навіть точна копія Оберегу не має тієї сили і тієї дії, яку має Мольфа, яка дає Магічний захист. Спробуйте взяти в руки якийсь побутовий предмет, наприклад олівець, а в другу руку- Оберіг. Різниця буде дуже відчутною. Будь який Сакральний Символ, зроблений з металу, з дерева, вишитий,

З новим літом! З новим щастям,
Роде славний і народе!
Що задумали – хай вдасться!
Що посіяли – хай вродить!
Щоб малята вам родились,
Радість буйно колосилась!
Будьте з рідними богами –
І боги пребудуть з вами!
У Різдво нового літа,
В день сотворення Прасвіту
Хай міцніє Ява, Права
Й Українська Прадержава!

По-рідному Бога люби й розумій –
Це заповідь перша у Рідної Віри.
Вченням чужоземним клонитись не смій,
Лише поважай, а своє – люби щиро.

І ще: вір у себе, родину люби,
Збагачуй дітей світлом Рідної ПРАВди.
Що досі збережене – не розгуби.
Для щастя дітей і народу заради.

Обряди шануй: в них – народна душа.
Нехай чужина не замінить РУНВіри.
Обмовити, скривдити не поспішай.
Дивись  на скарби без спокуси, знай міру.

Народу твого ворогів не люби:
Як можна любити того, хто нас нищить?!
Ми тисячу років були в них раби,
Лиш нині, із Рідною вірою, – вищі.

І брата, і

Уникальный подход к изучению английского языка от "Англосферы" для любого возраста, даже для самых маленьких с двух лет, с нами вы освоите английский легко и приятно. Специально для вас создана театральная студия на иностранном языке.

Кулинарная школа для самых маленьких посетителей проводится на трех языках (английский, украинский, русский). Это настоящая феерия вкуса, новых знаний и удовольствия.

Мини - садик, "Няня на час" работают для того, чтобы вы легко и уверенно занимались своими делами, в то время как мы в игривой форме развиваем ваших детей.

Развивающие занятия для деток от одного года проходят в игровой форме вместе с мамами или папами,

Чи вірили, чи ні,
Та в душах – пелена
І ми – покірні вівці, сірі миші.
Прости цей гріх мені
(Якщо це гріх) і нам,
Та рідний Бог мені – таки рідніший.

Не судить нас ніхто:
Ні раб, ні цар, ні Бог,
Бо є в нас рідна правда в рідній хаті.
Хоч Ти – чужий Христос, Любов.
І нас обох нема за що карати.

Не Ти нас убивав
Палив, коли хрестив.
Не зраджую Тебе я, лиш прозріла.
Розпечені слова,
Христосе, – це не Ти.
Та в тім’я
Крізь віки
Вп’ялись ті стріли!

«Я не знаю книги, кривавішої за Біблію»

(В. Шкляр, «Залишенець»)

Я інших Писань не відбілюю,
Та Це – далеко не ніга:
Кривавішої, ніж Біблія,
Немає у світі книги!

Бо кожна сторінка – о нене! – там
По вінця залита кров’ю.
Впивається нею натхненно так
Й ніяк не нап’ється Єгова!

Вбивають батьки і синів своїх,
На кров перетворюють ріки.
Продовжать криваві їх місива
Христові раби-просторіки.

Де щé так оспівано Молоха,
Ославлено вбивчі дії?!
Кому так натхненно моляться
Украй зазомбовані діти?!

Кому на руку те марево
Страшного Старого Завіту?..
А рідний Пророк благає нас:
Вставайте! Кайдани порвіте!