обряди

(У воду кладуть хміль, яйце і овес)
Як хміль легкий, та кріпкий,
Так ти будь така сама;

Князь Вогонь, Княгиня Водиця!
Як нема на вас уроку ні призору,
Ні лихого наговору,
Так би у мого дитяти не було

Варіант 1

Зав`язую тобі щастя і здоров`я,
І вік довгий і розум добрий.

(Житомирщина)

Перед омовінням новонародженого

Минає все, а сліди лишаються.
Не змітаються, не стираються...
З вірша Лесі Клименко „Сліди”

15 квітня — Яровит — загальнослов’янський Бог війни й одночасно Бог весняного пробудження Природи, плодючості.

Найпомітнішу схожість шаманізм виявляє з жрецтвом. Це природньо, адже своїм виникненням обидва явища завдячують схожим соціальним та духовно-практичним передумовам. Та й історична епоха їх появи

Життя українського язичника від народження до самої смерті супроводжується певними ритуалами, що українською мовою називаються обрядами і означають «порядок, лад», тобто ряд послідовних дій, що

Великдень українці святкували не лише за багато сотень років до прийняття християнства, а й до народження самого Христа. Після весняного рівнодення день збільшується, тому й свято називається

Ще в дохристиянські часи наші предки святкували п’ятницю, тому що це був день богині Прії. Вона зображувалася завжди із золотим веретеном у руках, що крутить колесо прядки.
Прія - богиня

Спроба реконструкції Кумівства за сербською слов'янською традицією

Наші славні Предки обожнювали вербу, вважаючи її священною, Світовим Деревом

Розглядаються проблеми страху як змістоутворюючого фактора обрядових дій, пов’язаних з такою категорією покійників, як заложні, в межах міфологічних уявлень східних слов’ян. 

Степан Килимник так класифікував веснянки-гаївки:

Примхливий, неврівноважений березень знаменує собою найрадикальніші, найбурхливіші сезонні переміни: весна остаточно перемагає зиму, пробуджує землю, починається новий цикл життя Природи; і якщо

Спрагла земелько наша! Скидай хутчій свої снігові обладунки. Вже сонечко піднялося високо над обрієм. Вже бруньки на деревах зачервонілись, як щоки у засоромленої дівчини. Вже синички і дятли

У звичаях нашого прадавнього народу великою пошаною користується призабуте свято Колодія. Час святкування його – та благословенна пора, коли зима з весною зустрічається. Назване свято багате

Кожен обряд супроводжувався певними ритуальними, магічними піснями, тісно пов’язаними з первісним світоглядом народу.

Шлюб – природне чи неприродне явище?

Стояв колись на покуті узвар,
в хатах долівка куталася в сіно.
За сволоком від усіляких чар
складали помічні рослини.