У січні місяці найбільше пошановував наш народ богиню Дану. Уява пращурів творила її як особливу безвадну красуню та чарівницю і матір та охоронницю всього живого на землі.

Ой морозе-морозеньку, іди до нас куті їсти. Вона зварилася пухкенька, з маком та узваром, з медом весняним, запашним. Іди, морозеньку...

Родить земля хліб,
Ріки дають воду.
Вода і Хліб – основа життя.
Життя – то багатство на Землі.

Чорте, Чорте! На тобі гроші.
Щоб ці гроші такі руки відкопали,
які й закопали!

Як молодий місяць настане,
і як перший раз його побачиш, то казали дівчата:
Ти місяцю молодий,
В тебе ріг золотий.

Сонце зігріває Землю,
Зігріває щастя на Землі.
Щастя приходить
В родини рідновірів,

Люби - не відлюби...
Безсонячноїї днини,
осінньої сльоти,
невинного вина...

1. Ввійти до води у півночї, положити на воду кладку, стати на неї босо, трястись і приказуватись:

Тихо-тихо стіл стоїть,
Тихо-тихо на столі Хліб лежить.

(прив'язати мотузку до ніжки столу і тричі промовити)