Розридалася я рідна, онука Даждбожа, у високому теремі батьківському, з червоною ранкової зорі, під чисто поле глядючи, на захід ненаглядного Дитятки свого ясного сонечка - такого-то.
Ой чи не в того лукомор’я зелена лоза —
Зелену лозу вітер сушить,
Вітер сушить — листи розносить:
Оден листочок у море впав,
Варіант перший
Ніч темна, ніч тишна,
сидиш ти на коні буланому,
на сідлі соколиному!
Замикаєш ти комори,
Нитка рветься,
Ниточки обриваються.
Листя падає і
Дерево сохне,
Птахи відлітають,
Звірі втікають,
Влада покидає (ім'ярек).
Він без влади
Блискавка Перунова вражає,
Духи надр виходять.
Вітри попіл розносять
І немає спокійного місця
Б’є крилами Мати-Слава і кличе нас,
щоб ішли за землю нашу
і билися за огнища племені нашого,
бо ми є русичі!
Їду на гору високу, далеку, по хмарах, по воді, а на горі високій терем боярський, а у теремі боярськім сидить красна дівиця.
Ярило з силою вогняною,
Ярило з силою земною,
в мій будинок йди і Силу мені принеси,
Хай мої руки стануть швидкі як гаки,
Хай мої ноги стануть міцні як остроги.
Легендарний твір Олександра Довженко....
Н. Павленко, В. Третьякова, Т. Поліщук.
Українська народна пісня
Слова: Микола Луків, Музика: Анатолій Горчинський
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira