Сідаю в сани я, криті бобрами, і соболями, і куницями. Як лисиці та куниці, бобри і соболі чесні і величаві між панами і відунами, між світом і селом, так мій нарождений син був би чесний і величний між панами і відунами, між світом і селом.

Їду на гадині я, вже поганяю, а сам дуж, у панів і суддів повен двір свиней, і я тих свиней з'їм. Суд судом, століття століттям! Сію мак. Розійдуться всі судді, а тія сидять, що мене їдять. Мене не з'їдять, у мене ведмежий рот, вовчі губи, свинячі зуби. Суд судом, століття століттям! Хто мій мак буде підбирати, той на мене буде суд давати. Сховаю я свій мак в залізну кладь, а кину кладь у океан-море. Океан-море не висихає, кладі моєї ніхто не виймає, і маку мого ніхто не підбирає. Суд судом, століття століттям! Замикаю зуби і губи злим сердцям, а ключі кидаю в океан-море, в свою залізну кладь. Коли море висохне, коли мак з кладі поїдять, тоді мені не бувати. Суд судом, століття століттям!

Теги:
Джерело: З книги: "Магічні заклинання"

Схожі статті

  • 03.03.2016
    6433

    Кожна людина народжена для щастя, та не кожна знає, як його досягнути. Одним із шляхів

    ...
  • 03.03.2016
    1384

    Порозліталися галактики
    Ніхто не з на куди і далі...
    Планета крається на клаптики,

    ...

Медіа