Дана

Так дивовижної давнини міф розповідає про початки Всесвіту. Цар Вогонь – це вогонь небесний, наше Сонце. А цариця Водиця – це той безмежний світовий океан, з якого під дією небесного вогню,

Ще порівняно не так давно багато з нас навіть не підозрювали, що усім відоме «Водохреща» має давню, понад тисячолітню язичницьку передісторію, і вважали цю дату святом суто християнським.

Ой водиченько, водице,
росам рідная сестрице.
Ти – вода, і я – вода,
разом ми одна сім’я.

3 січня – Різдво Богині Дани, Водосвяття, Водоскрес.

Важливо для українців усвідомити, що наше життя утвердилося на багатій Землі з повноводними ріками, озерами, морями, які підсилювали життєдайну сутність нашого народу.

Дано-Божинє!
Володарко Вод незбагненна! 

У більшості із нас слово міфи найперше викликає в уяві образи Олімпу, Зевса, Геракла, Афродіти, Венери. Та, як відомо, вся антична міфологія – язичницька. А міфологія давніх слов’ян, яка є, на

Кожна міфологія світу має своє соціальне підґрунтя. Захоплююча грецька міфологія складалася за умов рабовласництва, тож її легенди оспівували богів і героїв, далеких від земних справ, від

У давнину все підпорядковувалось одному — Космічному Божественному Закону Всесвіту. І наші Предки, намагаючись його не порушувати, витворили й виплекали в своєму середовищі цілий комплекс обрядів

Даночко – Свята моя Водиченько,
Воєдино зіллємось, Сестриченько!
Ти прийми мою печаль-журбу,
Ти прийми мою лиху біду.

Ще порівняно не так давно багато з нас навіть не підозрювали, що усім відоме «Водохреща» має давню, понад тисячолітню язичницьку передісторію, і вважали цю дату святом суто християнським.

*3-4 січня — Свято Богині Дани (Водосвяття).

Дерева вже з'явилися руді,
Та не було на луках анікого.
Я роздягнувся повністю тоді,
Зайшов у воду за велінням Бога.

...і виходили люди з церкви, і несли додому сухі квіти, дзбан­ки, наповнені посвяченою водою...

Дерева вже з`явилися руді,
Та не було на луках анікого.
Я роздягнувся повністю тоді,
Зайшов у воду за велінням Бога.

Веселий пустун Ярило
І неугамовно щедрий.
Купатись Боги любили
В його променевих нетрях.

Дана - всеслов’янська Богиня Води – втілення жіночого першопочатку життя. Слово Дана уже в скіфо-сарматський період перестало бути ім’ям Богині, а стало позначати просто річку.