Література

1.
«Бо Він є Бог не мертвих, а живих»
(Євангелія від Марка, ХІІ, 27).

Коли ми з’ясовуєм явища суть,

Світ довбодятлів - загадковий і таємничий. Вони виведені шляхом якоїсь такої тупезної селекції, що питати розуму там і не намагайтесь. 

Могила в степу шелестить ковилою...
Стоїть там багато віків.
Живі в її пам яті битви з Ордою,
Геройство синів- вояків...

Ич ПРОЄКТИ то не МІТИ,
Є нам, друзі, чим радіти.

Братові Михайлу

Так, я Змiя!
I не лише за гороскопом.

Сьогодні знов згадали про Тараса...
Його на землю нашу Бог послав.
В тяжкі роки писав він і в куплетах -
Будить хиренну волю закликав...

Поглянь, Сірко на пагорбі стоїть,
Неподалік ПЕРУН - наш Бог прадавній...
Ми тут живем впродовж тисячоліть...
Була тут Січ, були Дніпрові плавні.

У безкраї морі-океані
Острів стоїть.

Були в нас друзі й вороги,
Були і радощі, і сльози –
Тепер лиш смуток навкруги,
А у душі тріщать морози.

Щойно тільки весна, а скільки паскудства вродило, що йой! Ще й лобода з минулого століття повилазила.

Медіа