Література

Олену, яку добре знаю багато років, я зовсім не впізнала. Молода, вродлива, життєрадісна, та негаразди і хвилювання видавали її великі карі очі: раніше грайливі, а нині сумні і згасаючі.

Тетяна лежала на березі річки. Лагідне вранішнє сонце пестило ніжне засмагле тіло. Ще тиждень — і вона повернеться до міста. Літо швидко промайнуло. Дівчина любила проводити свою відпустку, як і

...

Мені дорожча Україна
А ніж Ісус і їх святі,
Бо я – Дніпра й Землі дитина –
Вони для мене є Святі!..

Тут мої корені та віти,
Тут все моє – степи й гаї…
Без них не

...

Всі імена у новелі справжні. Автор.

Диктатори, королі, імператори,
Мліючи в димі хвальби,
Роззявляли пащі, мов кратери,
І гукали:

Читав рабин свої книги
Двадцять і сім років,
Перечитав всіх талмудів
І усіх пророків…

Дві сестри Наталка і Ольга жили хата проз хату: колишню батьківщину ділив навпіл невисокий тин.

Рабів до раю не впускають,
Рабам не зводять п’єдестали,
Ті, хто з людей людьми не стали,
У рабстві й сліпоті зникають.

Ганна поралася коло печі. Додала до борщу зелені, взяла рогача, аби у піч посунути.

Посивіло волосся і, навіть, роки,
І думки вже у них посивіли.
Тільки в нашій державі одні балачки,
Бо немає до старості діла…

Зоря-Зорянице,
чарівна сестрице,
рожеву фату розгорни від злих чар.
Упюся! Напюся
твоїх блискавиць я
і знов розіллється по тілу твій жар!

Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599492

Медіа