Література

Я є Українка...І горда від того,

Що наша земля для народів дала
Все перше у світі: дала першу мову
Й колискою білої раси була

Свароже! Я не передам словами,
Не вкладу в поезію Любов,
Не скажу як кріпко поміж нами
Пробудилась і зріднилась кров.

Скажи, Світовиде, онукам своїм,
На що ми ставали, на чому стоїм,
Чи ми усвідомили нашу мету,
Тоді, як боролись за волю святу,
Себе не жаліли й усе віддали,

Джерело: Кафизма з циклу «Українські псальми»

Новини рвуться з темного ефіру:
На фронті гинуть сестри і сини... 
Нас вороги примушують до "миру",
Мовляв: "Народ втомився від війни".

Зорі яскраві, як квіти,
Місяць рікою пливе,
Маки червоні у житі -
Все в нашій пісні живе.

Лякаються Грому собаки і коні,
хоч Грім у грозу – наче Бог на іконі:
не Грім уражає – усім це відомо, –
Блискавка, що передує Грому,
а Грім уже потім гримить на всю

...

Світивсь усмішкою лукаво,
А синь очей неначе жар,
Пшеничні вуса з вітром грали -
Розмовою за душу брав...

Поле і покоси, і дитинство босе
Память береже... й селянський труд...
І коня гнідого...рідного такого -
Ніби свисну лиш, і буде тут!

Якось до Индика звернувся Півень:
– Позичте, дядечку, кілька гривень:
Курці на сідало не вистача у мене,
а у Вас же в офшорах – мільярд зелених!

Темна ніч за вікном...серце мучить тривога,
Чи прийде свтлий день для Вкраїни-Русі
Заростає травою звитяжна дорога,
Де водив Гордий князь мужні вої свої...

Розтерзали

...

Наталка сиділа на порозі і милувалася своїми квітами. Сонце ніжно пестило її сороміцьки оголені широкі стегна, лоскотало її великі груди, що просилися на волю крізь глибокий виріз. Чорну косу

...
Джерело: Новела («Невигадані історії»)

Медіа