діти

Самі собі принцеси

У казках усього світу є конфлікт між мачухою і сиріткою, проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших.

Дівчинко люба, веснянеє сонечко,
Вічності світлая мить,
Навстіж відчинене ясне віконечко 
Прямо в небесну блакить!

Сиджу в поліклініці. Навпроти на рипучих стільцях - дві сопливих кандидатки математичних наук. Натхненно шмаркають і фотки дітей одна другій на Айфонах показують в перервах між видуванням носів і

Давним – давно жило семеро братів – семеро днів. Жили собі брати поживали, просто були днями, про які говорили: «дасть Бог день, дасть Бог пищу, якось та й буде». І той вираз «були днями»

Казка – це прозовий жанр фольклору з фантастичними елементами.

Я знову в селі, де в колисці гойдався
І перші слова до матусі сказав.

Темна нічка Нічниць породила –
Малому дитяті муки наробила;

Зоря-Зоряниця, красная дівиця,
Земля-Мати і цариця,
Ясен Місяць, ясні Зорі,
Візьміть від мене (ім'ярек)

Кожен міфологічний образ складний, містить у собі відгомін розмаїтих епох та уявлень. Не зазіхаючи на всебічність дослідження легенд про Змія Горинича, спробуємо пошукати історичну реальність,

Цю казку я, любі дітки, почну з нехитрої приповідки. За життя своє дядько Гриць викопав п’ять криниць — у першій криниці він вуса мочив; із другої воду вживав для харчів; із третьої сад та город

Нарекли батьки по-українському.
Я пишаюсь коренем таким!

Яєчко розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння людських рук, святе і чисте,
Маленький символ

У тітоньки Осени було три сини, один одного менший. Помічники і пустуни були вони. Клопотів мала із ними – гай-гай! Крім того, що роботи в неї завше непочатий край, то ще хлопці ото, знай,

Були собі ґазди і мали хлопчика. Хлопчик був бідний, бо ґазди бідні були. Коли хлопчик підріс, задумав батько десь його дати на службу. Взяв і веде його лісом. А в лісі — хатина невеличка. Він

Імунітет, це система повноцінного і раціонального харчування (15 000 ферментів), злагоджена робота внутрішніх органів, кишечнику, травлення, повноцінного обміну речовин. Спочатку мами

Кожна Українська дитина має природне право на родинне виховання та вільне навчання.

Беремо пальчики наших лялечок-діточок і, щоб вони не збилися у запам’ятовуванні цифр, кожну пару переповиваємо спеціальними ниточками-словами: 

Ой, співала мамочка колисаночку,
Та й не спала мамочка аж до раночку...

Тепер уявімо, що наша лялечка-дитиночка уже виросла з маминих пелюшок-колисаночок, навчилася ходити і їй уже не потрібні пестушки, бо вона не плакса? І рахувати навчилася, отож і лічилки

Жив колись на Подолі хлопець Миня. Усім молодець — лиш під шапкою вітерець. Ото ж коли підріс — коваль Вавило молотобойцем і взяв. Як гатоне хлопець по ковадлу, так воно на цілісінький сажень в