Тепер уявімо, що наша лялечка-дитиночка уже виросла з маминих пелюшок-колисаночок, навчилася ходити і їй уже не потрібні пестушки, бо вона не плакса? І рахувати навчилася, отож і лічилки відпали-відлетіли..

Починається світ ігор. Ваші лялечки-малята наслухалися колискових, пестушок, лічилок і їх серце наповнене словесним багатством. Тепер вони можуть з отих слів складати потішки для себе самі:

Штефанко, Василько в сопівочку грають,
Анічка, Марічка у стрічках гуляють (танцюють),
Саншірка, Гафіцка вівці пасуть,
Сальвінька, Катрінька їсти несуть...

Зі сторони надходить «господар»: 

- Той буде їсти, хто пограбить (поспішить) сісти 

Ця гра називається «Господар». Грали у неї наші бабусі та прабабусі в дитинстві на пасовищах, де пасли корови, вівці, бо садочків колись не було і діти змалечку уже працювали. 

Отож двох хлопчиків називають Васильком та Штефанком. Вони грають на сопілочці, бо сопілка у наших прадідусів була у кожній хаті і вмів грати кожнісінький хлопець. Дівчатка, яких називають Анічкою і Марічкою, взявшись за руки, кружляють. Саншірка, Гафіцка ходять доокіль, помахуючи лозиною, пастушать. Сальвінька і Катрінька з’являються збоку, несучи у подолі «їжу». Господар, коли вони наблизились до нього, подає сигнал. Хто перший прибіжить, той і буде господарем. 

Дивні імена були у наших прапрабабусь, незнайомим, дивним для нас було і їхнє життя. І ігри їхні здаються для нас дуже дивними, бо пов’язані з тим, чим вони займалися у дитинстві. 

Ось гра «Пастух».

Вибираємо із гурту «пастуха». Він б’є лозиною (патиком) об дерево і кричить:

— бик-патик (це — що битиме бичка (теля) лозиною), бик-патик, а в мене дзуркало (дзвіночок). Я іду ловити!

Діти розбігаються, а пастух ловить. До кого наближається, той мусить раптово прилягти і показати, що він пасеться. Якщо не встиг — пастух торкає патиком, мотає на мотузку і веде на продаж. А інші діти — купці. Торгуються, поки «пастух» «бика»не продасть... 

Можна ще спробувати пограти у «Гуску».

Знову вибираємо ведучого, який наказує стати у рівненький рядок. Співаємо: 

— Летіла гуска почерез хату та й зачепилася за дах. Хто гуску здійме, тому вона знесеться! 

При цьому ведучий розмахує палицею і кидає. Хто перший до «гуски» підбіжить і підніме, той буде ведучим.

Дуже любили наші прабабусі та прадіди й інші ігри,  наприклад: «ТРІСКАВКУ». 

— Мотузки-постольці, мотузки-постольці — порвалася  мотузка. Хто порвав, той трісне! — співало двоє ведучих, тримаючи у руках натягнуту мотузку. Інші — перестрибують. Хто вчепив —тріснув». 

Горобець-воробець

— Горобець-воробець на дуба злетів, прийшов кібчик і його з’їв, — співають діти, розбиваючись на два рівні ряди —  горобців і кібчиків. Кожен «кібчик» полює «горобця», що навпроти. 

Хто першим вполював свого «горобця», заставляє його співати і чірікати на гілці дерева. 

Бусьок

— Летів, бусьок, став на одну ногу та й впіймав жабу. Жаба заквакала, а бусьок — утікі — по цих словах діти на одній нозі стрибають. Хто стрибатиме найдовше — той бусьок. Хто  найменше — той жаба. І бусьок буде жабу їсти: заставить виконати три завдання... 

Коли ви будете гостювати у своїх бабусь-прабабусь, обов’язково поцікавтеся, в які ігри вони грали, коли були такими, як ви? Які у них були іграшки, з чого їх робили? А якщо дідусь чи бабуся-прабабуся вас навчить такої гри — обов’язково навчіть своїх друзів у садочку. Щоб нічого не забулося, щоб не обірвалася та ниточка, яка має нас пов’язувати з тими, хто жив на цій землі до нас. 

Бо кожен, хто жив на цій землі до нас, був також малою дитиною, вмів радіти і сумувати, плакати і сміятись. Мине час і ви також станете дорослими. А у садочок ходитимуть інші малюки. І тоді їх теж зацікавить, у які ігри грали ви, яких пісень співали, що навчилися від тих, хто колись був малою дитиною... 

Теги:

Схожі статті

  • 28.03.2016
    1280

    Десь, не пам'ятаю вже в якому лісі, жила собі добра Чаклунка. І була вона страшенно злою.

    ...
  • 28.03.2016
    1424

    В сиву-сиву давнину
    Козаки йшли на війну,
    Бо на рідну Україну

Медіа