Література

Коли гризуни засідали в журі,
Місця керівні позаймали щурі.
А як барани посідали в журі.

Чого іще? Кому тепер не ясно,
Що наше не належить нам давно. 
Вп'ялися клешні в тіло неньки класно, 
І світ регоче з нашого кіно.

Порозліталися галактики
Ніхто не з на куди і далі...
Планета крається на клаптики,
Немов сириця на сандалі.

Вітре буйний! Буття неспокою!
Джерело незагнузданих сил!
Подаруй ти нам сили стрімкої,
Дух прозріння до нас принеси!

Хто ви, предки мої, вільнолюби?
Чом і ймення забрали у вас?
Хто віками штовхає до згуби
Ваші думи, пісні і слова?

Не у гості, а на кості
Ходили козари.
Та не пиво ж і їм буде,
А кров та пожари!

Міцний Буй-Тур мені наснився, блакитноокий,із мечем...
Навколо поле колоситься,летять лелеки десь ключем...

Слабкі будують храми в небі,
До неба тягнуться малі,
Згубивши істину в золі,
Поклони б'ють в палкій потребі

Ви озвіться, верніть мене, люди, до Кола Сварожого,
Щоб звернутися міг за Обрядом до Рідних Богів,
Підкажіть мені шлях цей, до Рідної Віри, до Божого,
Щоб зростала Душа та пристала

...

Не треба мумій. Наших дум снага
Не їх шукає в зоряну годину.
Від тління слово нас оберіга:
Якщо є слово — маємо людину.

Медіа