Література

В Полум’янім полі, в тайнім Дивоколі,
Де пасуться коні чарівного сну.
Птахи виростають в огненнім приволлі
І летить у казку, в Зоряну Весну.

Ой ви, коні, буйні коні.
Не баріться, прилетіть
У шаленому розгоні,
Із нечуваних століть.

— Людино, чого тобі треба?
Усе в тебе є… Усе в тебе є…
І море широке, і сонце у небі,
І зорі — багатство твоє…

Рівно опівдні він перетнув проспект Ілліча і підійшов до невеличкої кав’яреньки з недорогих, що мала назву „Чародійка”. Влітку її нечисленні відвідувачі розташовувались на пластмасових стільцях

...

Це сталося в ті часи, коли я блукав дорогами ельфів...

Ребриста біла брама безшумно від’їхала вбік, пропускаючи мою машину. Я проїхав до гаража з такими ж, схожими на пожмаканий листок паперу, підйомними дверима і зупинив БМВ на виїзній доріжці.

…Та знаю я, хлопче, хто тебе на мене навів… Мій племінничок, котрий ото плота зробив з порожніх балонів з-під пива… І ти з ним катався? Ну, я так і знав, що ви – два чоботи пара.

Ми з моїм приятелем Коляном йшли до успіху різними шляхами.

Про те, що світ – це не глянцева сторінка з журналу «Наталі» я зрозуміла вже давно. А надто, коли до мене дійшло, що «сороковий роковий» рубіж мого жіночого життя уже зовсім близько.

…Нащо вже лихо за Уралом
Отим киргизам, отже й там,
Єй же Богу лучше жити,
Ніж нам на Украйні.

 

Медіа