Журнал "Сварог"

1. Вже скільки Рідну Віру нам топтали?!
Святині наші нищили віки.
І по-злодійському нам обкрадали
Духовність нашу з "легкої руки"!
Хто захотів, щоб ми

Спробую розповісти про своє ставлення до релігії. Я представниця марійського народу. У мого народу також є своя історія хрещення…і також кривава. В християнство стали заганяти за Івана Грозного.

Даючи загальні відомості про руські курганні амулети в 1951 р. я назвав їх "язичницькими письменами".

У народі кажуть: "Нема таких чар, яких не можна було б відробити". Розвинута уява наших Предків з давніх давен сформувалась в багату систему символів і прикмет. Кожен предмет, явище чи істота

В Україну християнізм прийшов уже сформований та озброєний добре виробленими методами боротьби, знищування та підмінювання.

Про Сварога я написав окрему працю, п. з. "Найвище Світло" (Студія про Сваро­га і Хорса) ще перед тим, заки я познайо­мився із текстом Книги Велеса. Тут мушу відіслати моїх читачів до

Доборолась Україна
До самого краю
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.

Наші славні Предки перед охрещенням вміли складати календарі, за якими точно визначали дати Великодня, Купайла, Різдва та інших свят, що відповідали астрономічному стану космосу.

(Князь дає право митрополитам-грекам судити українців-русичів за перелічені в «Уставі» провини).

Теоніми — імена Богів. Теонімія українського язичництва в Україні досі малодосліджена. Багатий матеріал дає нам Велесова Книга, де знаходимо понад сім десятків імен Богів праукраїнського олімпу,

КАФИЗМА СЬОМА. ПСАЛЬМА 12:

Пахне солома жнивами
й далеким дитинством в селі.
Рожаницям раді ми з вами,
як діти радіють малі.

«Український народ — Дажбожий Внук».
М. Грушевський.

присвячено Галині Севрук

Блукав я по світу чимало,
Носив і свиту, і жупан...
Нащо вже лихо за Уралом
Отим киргизам, отже й там,
Єй же Богу, лучче жити,

«Я, грішний князь Володимир, названий у святому хрещенні Базилієм».

...Охрестити киян — це не значить охрестити українську землю: держава Володимира була дуже велика, а тому й роботи для охрещення всього українського народу було надзвичайно ба­гато — це була

Святкові ярмарки... Таке свято не християнсь­ке, а диявольське. Коляду з міст і сіл вченням господнім виженіть, бо не хоче Христос, щоб при його народженні диявольські коляди місце мали;

За підрахунками вчених, в язичницькій Русі було від 120 до 150 святкових днів (залежно від місцевості), невід'ємною частиною яких бу­ли українські народні (ритуальні) танці. Тан­цем

В. М. Татіщев припускав, що саме охрещення Аскольда забезпечило його ворогу язичницькому князю Олегу підтримку киян. Згідно з наведеними вченим даними Іоакимівського літопису, князь Володимир