Про Сварога я написав окрему працю, п. з. "Найвище Світло" (Студія про Сварога і Хорса) ще перед тим, заки я познайомився із текстом Книги Велеса. Тут мушу відіслати моїх читачів до докладного читання цієї праці, як передумову зрозуміння того, що пишу тут сьогодні.
У цій праці, на основі мовних критеріїв порівняльного мовознавства як теж вірознавства, я датую назву і культ Сварога як найстарше і найвище Божество індоєвропейських народів.
Я не повинен був бути здивований, коли прочитав таке блискуче підтвердження моїх наукових висновків у тексті Книги Велеса, бо ж я був твердо переконаний в обоснованності й правильності моїх стверджень. А все ж я зазнав дивного духового потрясення, коли відчитав це й в інших місцях Книги Велеса.
Триголове Божество стрічаємо на грунті іконографії Кельтів. Кельти були в Україні.
Наш текст стверджує, що вчення "Триглава" постало в Україні у перших словах Дощечки 11А "Се ви були перші, які поклонялися Триглаву і звідси здобули славу".
Отже, це велике вчення, яке підняло на вищий рівень релігійне відчування Божеств і вчинило цілий спір, про так зв.
"єдинобожжя" і "многобожжя", — беззмістовним.
Єдинобожжя залишилося упрошеною людиноподібною думкою, грубим перенесенням людської уяви про одного обмеженого чоловіка, от як володаря або тирана на небесах у безмежно складний і многогранний Всесвіт.
Правдиве поглиблення вчення про Бога починається там, де кінчається наука вузької думки та уявлення про Бога як чоловікоподібну істоту, або по-грецькому т. зв. "антропоморфічну" суть Божества.
Суперечність в цілій історії людства між єдинобожжям і многобожжям тут раз назавжди вирішена і розв'язана на нижчому рівні пізнання. На жаль, ця думка вимагає теж вищого рівня здібности пізнавання та вникнення в природу світу.
Ми пізнаємо з явища одною гранню, доцільністю і придатністю для нашого світу уяви про Космос. Направду ж, кожне з’явище світу є многогранне і многопроявне. Тим більше всеобіймаюче розуміння істоти Бога.
Єдинобожжя вимагає поняття світу як двоподільного на Бога і т. зв. "матеріальний світ". Тоді, як для наших предків СВІТ був єдиною цілістю, але саме многопроявною і многоназивною. Зрозуміємо це краще саме з учення Книги Велеса.
Послухаймо тільки та задумаймося глибоко...
СВАРОГ — ЦЕ ДІД БОЖИЙ
Він усьому Божеському родові начальником. себто "началом", у мові філософії "праначалом", основою основ і прапричиною. "Бог — це початок" — навчав наш рідний філософ Сковорода. В образовий спосіб змальовує це наш Віщун як "всякому родові Вічне Джерело".
Вічне Джерело, з якого випливає все, що існує. Випливає постійно та утримується постійно його Живучою Водою.
"Вічне Джерело, яке тече влітку, а взимі ніколи не замерзає". Простий, але глибокий та вірний образ природи Сварога.
Але зараз наш Віщун додає, що мова тут не просто про якесь людське, світове джерело, як на степу чи серед поселення.
Це Джерело Живої Води, себто Божественної, Таємної Сили, яка творить вічно, живить вічно та вічно удержує цілий Всесвіт.
"І ми живемо, п'ючи ту Живу Воду, доки як і все до нього увійдемо".
Модерна наука говорила б тут тільки іншим образом. Вона вчила б про преріжні види випромінювання однієї Божественної Духової Сили, яка далі проявляється у всій творчій многогранності та многопроявності світу.
Вона розвивала б це вчення на прикладах. як це: один промінь бачимо у сімох видах і перечислених дальших мішаннях цих видів.
Один видимий промінь має в собі ще багато невідомих видів існування. Все, що є многовидністю соняшної енергії. Але ця соняшна енергія — це для неї (науки) знову: щось позбавлене творчої духовності істоти Бога.
А тут наш Віщун виразно вчить, що все походить від його Божественної істоти і все до нього повернеться. Джерело не тільки поетичне порівняння для легкого розуміння Божественної природи, яку нам неможливо обняти ні нашими змислами, ні методами науки, ні навіть розумуванням.
Все, що існує, походить з якогось вже існуючого "живця".
Але Сварог — це Живець для всіх Живців. Все, що походить від Сварога, тече від "його власного Живця".
Вернім до образу, який бачили наші Предки. Джерелом і живителем Життя була для них Вода. Добре наводнення теренів Русі-України як лісостепу, так і лісової полоси було головною життєдайною силою цих теренів старинного населення. Добре наводнення давало ті чудесні трави у полосі Дніпра, про які так поетично писав Геродот.
Соковиті буйні трави позволяли утримувати буйні череди корів і коней, яких життя неможливе без широких теренів випасання.
Бог Мітра в Авесті величається як "утруггайяойті", себто Володар широких пасовищ. Тому ішла боротьба за ці життєдайні степи Русі-України. Тому любили ці терени наші Прапредки.
Але тут у розумінні істоти Найвищого Божества Сварога життєдайна вода українських земель ужита тільки як образ, як метафора.
Мова тут не про звичайну воду, але про Живу Воду.
Поняття Живої Води стрічаємо в народній мітології та переказах. Вона зцілює порубаного мертвого та привертає йому життя. Цією водою Валькірії германської мітології оживлювали побоєвише, щоб побиті герої могли далі жити і пирувати у Вальгалі.
ПЕРУН
Тут переходимо до розгляду істоти Перуна даної нам у Книзі Велеса.
"І ми живемо, п'ючи ту живу Воду, доки як і все до нього (себто Сварога) увійдемо, до лук і гаїв райських і до Бога Перуна Громовержця, Бога Війн і Боротьби".
Увійти до небес Сварога — це і є те саме, що увійти до Бога Перуна. Вже тут, а далі ще виразніше стверджується Всеєдність Перуна з Сварогом. Він єдиний з ним, а разом з тим він ріжний у його проявленні у Всесвіті. А саме:
"Про нього ми речемо, що він не перестає обертати Колесо Живучого Явлення. Він (Перун) веде нас на праву дорогу до боротьби та тризнування великого".
Убитий воїн оживає і пробуджується до нового життя у Синьому Сварозі. І тут він живе з усіма своїми братами та друзями воїна. Сварог вітає їх і радіє ними як рідними синами. Він так і звертається до них рідним словом: "Сину!".
Разом з ним вітає їх любовно і дружньо сам Перун і приймає їх до "Полку Перуна". Слово "ПОЛК" у староукраїнській мові означає все Воїнство разом, сьогодні Армію, а також боєвий похід і саме боротьбу. Звідси "Слово о Полісу Ігореві" включає в свою назву всі ті значення слова "Полк". Я переклав це слово оригіналу як "Воїнство".
Отже вічно живе Полк Перу на у Сварозі. Там всі хоробрі і праведні вічно перебувають. Там вітає їх теж Матір-Слава, що з її істотою стрінемося далі.
Грудка землі, яку встромив лицар до рани на грудях, пробуючи затримати кров, що спливала у землю з його смертельної рани, ця грудка Землі — це його карта вступу до неба. Смерть за Рідну Країну освячує його Безсмертного Духа. Щобільше, саме така смерть і його життя, як вільного сина свого народу, дає йому Безсмертя Душі. Душа раба остається рабською після смерти і належить до свого рабовласника.
І знову вчення потрясаючої Духової Сили.
Грудка землі з кров'ю лицаря — це є Духова Сила, шо дасть йому Славу, Святість і Безсмертність.
Він удостоюється "Чину Перуна" після смерти, і ця грудка Землі забезпечить йому перебування у Синьому Сварозі разом з його преулюбленим Богом Воїнства Перуном.
Орден Перуна існує вічно у Сварозі. А Перун, як навчимося далі, це те саме, що Сварог, Це те саме, що Сині Небеса. Це тільки ріжні назви і прояви тієї самої Божественної Істоти і Праєдності Всесвіту.
ПРО СЛОВО "СВАР"
Слово "СВАР" є свяшеним звуком і словом. Одним із трьох найсвятіших. Оце найважливіше і перше ствердження із цілої санскритської філології.
Це слово священне і таємне. Найвищі — уже безсловні і безпоняттєві — таїнства мудрости у трьох словах чи звуках замкнені, — у трьох найвищих слово-символах.
Із них "Свар" виголошується після інтоняційного і містичного звука "ОМ" — перед кожною ранньою молитвою, кожного брагмана. Це слово пробуджує в його свідомості цілий комплекс значень і слів,і символів, і образів, і пізнань, що в ньому містяться. Воно ж таке міцне, таке велике, таке високе і потужне. Боюся навіть, чи пишучи про нього "світську" або т. зв. "наукову працю", чи я не чиню святотатства.
Однак, мабуть час дозволяє на цю сміливість, Хай воно заговорить до нас хоч частиною свого змісту. Хоч тією частиною, що не є предметом Знання Таємного.
Отже, до "чистої" філології. До науки.
Слово "Свар" означає за текстами і за їх дійсним у словниках потвердженням, цебто за його "науковим" значенням наступне:
- Ясний простір угорі, отже НЕБО.
- Небо як перебування Блаженних Духів і Богів.
- Отже, Найвище Небо, — (не світлистий простір нижчих шарів повітря, хмар, вітрів і громів, як теж вогню і вогнів, не простір Дня-Днів — під ним). Небо як копула Дня, ясного простору Дня. СВАР — це Найвище Небо.
- Отже, Найвище Небо Асурів, цебто Найвище Небо Божеських, безтілесних Духів. Асурою зветься теж сам ВАРУНА. Тут пригадаємо, що це слово — Асура — звучить в Авесті Агура і його стрічаємо в назві Найвищого Божества — Найвищого і Єдиного-АГУРА-МАЗДИ. (Тут не можемо входити в дальшу аналізу і історію слова АСУРА і АГУРА, яке в процесі творення та історії релігій набрало там ще інших значень. Тут воно ужите в одному із найстарших своїх значень. Відноситься — це підкреслюю — до Варуни, одного із найстарших Божеств у Ригведі, — Божества найвищої духової поваги),
- 5. Слово СВАР, як Найвище Небо, набрало також — зокрема в астрології (а це наука наук у старовині) — технічного значення, як от: Небесний Простір, сегмент Неба поміж зодіяковим поясом, в якому кружляє Сонце і Плянети, і поміж Полярною Зорею. Отже, це — Найвище Небо в дослівному і технічному значенні цього слова. Для яснішого образу цього значення подаю діяграму для зони близько 45-го степеня північної географічної ширини.
Схема круговиду:
П — Полярна Зоря.
З — Пояс Зодіяку, в якому рухаються сонце й плянети.
Н — Простір Неба між Полярною Зорею і Зодіяком, цебто місцем доріг Сонця на небі, отже — технічно — Найвище Небо для ока людського, як теж для спостережень астролога.
Це дуже важливе значення для нашого досліду. Мусимо над ним зупинитися.
Сонце, як відомо, не досягає зеніту в наших поміркованих зонах на північній півкулі. Його висота на небі зумовлена степенем географічної ширини та порою року, цебто нахиленням земної осі до екліптики.
Отже, Сонце не є Найвищим Небом. Воно рухається, змінює своє місце на небі — як інших сім плянет, що їх відкриють потім.
Але ж навіть для голого ока Віщуна, що мав обов'язок творити річний календар, було ясним, що сонце не займає найвищого місця на небесах. Тому Сонце чи Бог Сонця буде — як це вивчимо далі — Сином Сварога, цебто Сварожичем, Сином не у людиноподібному уявленні про Божество, за зразком якоїсь людської родини, але сином у розумінні еманації, цебто вилонювання Світла Сонця із його ще вищого Світлотворчого начала. Сонце виринає із Світу Світла, із Небес Сварога, із Небес — дослівно в числі многім.
Найрідніша дитина Вічного Світла, наш найрідніший Батько, якого ми є внуками.
Найвище Небо — це Космічний простір, який рисується над ними між зоною сонця і Полярною зорею.
Але ж відмітьмо рішуче, що така обсервація Небес можлива тільки в наших зонах, приблизно між 40 градусів до 60 градусів. На рівниху сонце досягає зеніту.
Воно там не було б Сином Найвищого Неба — Сварожичем.
Але продовжуємо наш розгляд значень слова "СВАР".
- У значенні Найвищого Неба — це третій Світ, — світ потойбічний у значенні метафізики і теології. Отже, це небеса в релігійному значенні слова як місце перебування душ і духів і, звичайно, самих Богів. Це, отже. Небеса Сварога, але й ВІН САМ рівночасно.
- Слово "СВАР" є рівночасно дієслівним коренем чи просто дієсловом, що значить: "світити, блистати, бути ясним, ясніти". Звідси теж той сам дієслівний корінь уживається в іменниковому значенні, як от:
- Світло, отже, аж тут і Сонце як світло. За це Світло-Сонце боряться Богове для людей, щоб могли вони існувати.
Отже, також: Вільне, Радісне існування.
Отже, тут кінчимо із словниками. Отже СВІТ як СВІТЛО, як РАДІСТЬ і СВЯШЕННІСТЬ ІСНУВАННЯ так, як це розуміли наші предки і так, як розумітиме СВІТЛО-СВІТ українська національна філософія і віра, а за нею ціле майбутнє людство.
Світло і Радість як дійсність Світло- Світла. Це праосновне поняття дає нам теж ключ до зрозуміння душі наших прапредків і прапредків наших братньокровних народів, що ставлять себе на боці Світла як сини Світла.
Основну, вічну і метафізичну основу Всесвіту вбачали й відчували вони у світлому, радісному, вільному існуванні Світу як світла.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira