Ліки під ногами - III. АМБУЛАТОРНЕ ЛІКУВАН­НЯ. ВЧЕНИЙ І РОСЛИННЕ ЛІ­КУВАННЯ

Частина ІІІ III. АМБУЛАТОРНЕ ЛІКУВАН­НЯ. ВЧЕНИЙ І РОСЛИННЕ ЛІ­КУВАННЯ

Один із значних українських лікарів і патріотів, І. М. Луценко з Одеси, так висловив­ся в своїх доповідях в 1912- 1914 рр.:

«Щоб дійти до таємниць природи, щоб зглибити таке чудо, як людина й її тіло, тре­ба не гордості, а покори. Чи то не диво, що головні винаходи, що творять нам життя, як печення хліба, ткання полотна, цілющі зела, винайшли люди, яких ми навіть імення не знаємо? Досі було так, але горе нам, коли далі підійдемо до книги природи не з покірним серцем, а з гордістю!

Це - гордість пхає сучасних учених літа­ти в хмарах, а не бачити того, що мають під ногами. Це - вчені вчать нас погорджувати тепер власним краєм і його скарбами. З півночі й заходу приїжджають до нас такі, що вчать сміятися і кпити з того нашого, чого са­мі не розуміють і, як чужинці, ніколи не зро­зуміють.

Але гордість носить сама в собі кару, бо завдяки такому своєму відношенню вчені часто не спостерігають важних речей. З другого боку, як часто пиха їхня і вічні супереч­ки між собою віддаляють їх від життя - і во­ни в яловості зостаються на боці ».

Сам Луценко, знаний своєю кипучою діяльністю, впав на чолі свого відділу в 1919 р. під Старокостянтиновом, але думка його зостається живою.

«Гордість університетська»)це зло ще іс­нує, і про нього варто згадати. Можливо, що тепер воно вже не таке сильне, як було перед останніми двома десятиліттями. Велика бу­ря зі сходу викорчувала багато понять, а між ними й зарозумілість науковців. Спеціалісти тепер більше, як коли-небудь, працюють під гаслом: «Люди - для людей ».

Нині відкриваються великі можливості для українців, для всіх універсантів, а в першій черзі для українських лікарів. Те, що по­хиле, треба піднести. Те, що здорове, треба оборонити, і то в першій мірі фізичне здоров'я.

Тут під тягарем відповідальності лікар мусить звернутися до всіх засобів рятування здоров'я. Коли йому цих засобів не дала університетська аудиторія, то доведеться нав­читися ще чогось понад дотеперішню університетську програму. З інших зрозумілих причин лікар повинен взяти на увагу, що під час блокади Європи не може для всіх, а спе­ціально цивілів, вистачити ліків.

Треба всякому універсантові, лікареві на деякий час поступитися гордістю вченого і взятися до рослинних ліків.

Нехай ніколи з очей сучасного українського лікаря не зникає така одна дуже важна прикмета рослинних ліків: їх ціна. Дорогими ліками лікар може так само зубожити ряд своїх співгромадян, як адвокат не завжди потрібним, довгим процесуванням. Народна мудрість уже встигла збагатитися при­слів'ям щодо судових сутяг - не дай Боже, щоб вона збагатилася на такі ж приказки з приводу пускання грошей на дорогі ліки.

Свого часу рослинне лікування дістало в згірдному тоні сказане прізвисько - medicina pauperum (медицина вбогих). Нехай те­пер рослинне лікування прийме в нас, укра­їнців, цю назву як почесну.

Пропагування в якійсь околиці рослинного лікування та сполученого з ним збирання й сушіння рослин - це передовсім поміч убогим у цій околиці, поміч така важна, що її не заступлять жодні інші, бо це поміч у хворобі й болях від сил власної землі.

Не тільки бажання помогти своїм людям, але й прагнення пізнати ліпше обличчя сво­го краю в цілості це говорить за освоєння рослинних ліків.

Коли збирачеві лікарських рослин треба опанувати характер тільки своєї околиці, ученому, природникові й лікареві цього ще замало. Рослини в околиці він повинен знати так само добре, як і хворих, як і молодь, як і її економічні та здоровні умови. Та крім того він повинен мати свій лікарський світогляд, поширений на цілу Україну.

В ділянці пізнавання наших лікувальних рослин повинен завжди мати на увазі традицію й підстави української рослинності.

Дослідник легко розрізнить три головні традиції лікування рослинами на європейськім терені: середземноморську, північно-балтійську та уральсько-фінську. Українсь­ка традиція цілком належить до середзем­номорської так само, як Чорне море власти­во, і геологічно, і культурно є затокою Серед­земномор'я. Лишень в околицях Чернігівщи­ни та Білорусії зустрічається вона з уральсько-фінською. Видно це з традицій народних рецептів і порівняння з найдавні­шими приписами греко-римської і французької медицини.

Окремішність рослинності ще, може, ма­ло схоплена вченими, зате більше художниками-малярами. П. Холодний, напр., твер­див, що по переїзді меж з чужини до Украї­ни мусить брати інші відтінки для змальову­вання рослинності. Ціла українська земля спочиває на одному гранітовому масиві («ук­раїнсько-чорноморська плита») - звідти своєрідна одність рослинності, що росте в подібних умовах земного промінювання і відживлювання.

СПІВПРАЦЯ З ОКОЛИЦЕЮ

На цім місці будемо говорити, головно, про сільських і містечкових лікарів-практиків.

Лікар, працюючи впродовж принаймні кількох літ у тій самій околиці, може дуже багато зробити не тільки тим, що помагає людині з цієї околиці. Люди не живуть зави­слі в повітрі, їх оточення в великій мірі тво­рить їх самих. Клімат, відживлення, заробітки - це все те, що обумовлює собою й здоро­вий стан мешканців околиці.

Лікар-практик мусить знати і те, яку їжу їсть і яку воду п'є його пацієнт, як і те, що можна знайти лікувальне в місцевості, де той пацієнт перебуває.

Адже відкриття лікувальних джерел, як і джерел заробітку, дуже часто було ділом лікаря тієї околиці.

Лікар враз з агрономом можуть вказати на не одну лікарську рослину, що могла б бу­ти плантована (саджена чи сіяна) в даній околиці. Справа плантування рослини на більший обшир - річ не під силу для оди­ниць. Інша річ, коли там знайдеться якась місцева громада, кооператив, відділ садівни­чої школи. Тоді в зв'язку з гуртівними фір­мами, знаючи попит та маючи замовлення, можна розпочинати важку справу плантування лікарських рослин.

На одну річ кожен лікар, оскільки має змогу, повинен звернути увагу. В часи воєн, блокад і однонапрямної праці фабрик завжди буде бракувати перев'язувального матеріалу: лігніну, вати тощо. Тоді треба звернути увагу на рослину, що може той матері­ал до деякої міри заступити. Це т.зв. білий або торфовий мох (Sphagnum cuspidatum, род. Sphagnaceae), багатолітня делікатна рослина, що росте переважно над озерами і в мочарах. Цей мох збирають, полощуть у во­ді, пресують спеціальним гідравлічним пре­сом і, просушивши, крають на платівки. Ці платівки втягають, як губка, вогкість і взага­лі надаються для доповнення бандажів (бин­тів).

Придивляння до т. зв. народної медицини і до найрізніших лікувачів може в ста випадках не дати для українського загалу користі, але в сто першім дасть і свіжу думку, і цікаве спостереження. Візьмім хоч би історію т. зв. «болгарської курації». Перед війною 1914-1918 рр. у Болгарії вславився якийсь селянин, що давав цілющі зела хворим при ускладненнях хвороби Гайне-Медіна і мав успіхи.

Суть цієї курації спочатку була незнана, взагалі виглядала вона навіть на струсову, небезпечну процедуру, і перше, чим зареагували тодішні лікарі,- це осудом цієї курації. Та болгарин-лікувач прислужився ви­щим кругам Італії, і справа змінюється. Під патронатом королеви Італії постає дослід­ний інститут і шпиталь «болгарської курації ». Поки що погляньмо, які постали з цього наслідки. Ще не ввійшла ця курація до ме­дичних підручників, але вже є поважні пра­ці, що, писані компетентними науковцями-лікарями, подають цю «болгарську курацію» як один із здобутків сучасної медицини.

Знайомість з лікувальними рослинами запровадить природника чи лікаря до ще одної ділянки - українських рослинних фарб. Спеціально тепер треба над цим задуматися - плекання таких рослин може збагатити не одну околицю. Як би не розвивалися фабрики)до художніх виробів, килимів, вибійчаних матерій,- рослинна фарба завжди буде пот­рібна.

Колись (як є припущення) боротьба між Києвом і мазурськими князівствами була за таку найціннішу рослинну фарбу - червень (пурпур) і зв'язані з нею Червенські городи.

Вже деякі знані лікареві лікарські рослини одночасно дають і фарбу, як, напр., Іванок прозірник - темно-жовту, цибуля)жовту, омела-зелену, дубова кора -брунатну і т. д. Лікар не одно може знайти й нове, як, напр., досліджуючи сині й шафірові фарби (досі знані з зілля - синетка дволиста - Scilla bifolia - і з синильника - Isatis tinctoria).

Вартість фарбівних рослин дуже зал­ежить від грунту околиці, і треба сподівати­ся, що деякі околиці в Україні будуть нем­ожливі до заміни.

Знаючи вартість лікарських рослин і рослин взагалі, лікар тільки піднесе свою вартість як медика і громадянина.

Не менш важною для лікаря-практика при лікуванні рослинами є співпраця із своєю аптекою.

СПІВПРАЦЯ З АПТЕКОЮ

Важкі для хімічного промислу часи довгої війни дуже відбиваються на праці аптеки.

Розмірене, догідне, добре облічене приготовлювання ліків стає все тяжчим. Вкінці фармацевтові-аптекареві не залишається нічого, як випродувати залишки специфіків.

Дуже багато тут значитиме лікар. Коли він знайде ще нову дорогу до приготовлювання ліків, він побудить тим самим і зв'яза­ного з ним фармацевта до дуже цікавої і різ­норідної праці з ділянки фармакогнозії. Та й аптека буде більш заповнена, як досі.

Пересадний «модернізм» і потяг до «найпоступовіших» хімічних ліків відіграють не раз свою роль в аптеці. Таким фармацевтам треба пригадати, що наймодерніші препара­ти, власне, стоять на дуже старих традиціях. Найновіші «форапіни», «віперіни», «апікосани» проти ревматизму - то тільки мураши­не, бджоляне трійло або навіть гадюче трійло. Ці речі були вживані, напевне, ще за Понтійської культури, тільки в іншій формі. Не­хай трохи придивляться і до всяких «гірудін» (екстракт із п'явок) чи, напр., до найно­вішого ліку проти псування зубів - витягу з щелепів молодих звірят («вадуріль») або всяких «рутанолів» - мазей з трану, чи жи­виці на рани. Це все речі давно знані, тільки їх достосовують в інших, більш масових формах до широкої потреби.

Власне, лікар повинен помагати аптекареві зорієнтуватися в сучасності і разом з ним (не ждучи на готові ліки з далеких цен­трів) обговорити, що дасться зробити на міс­ці.

Аптека досі була звичайним «передатковим пунктом» від гуртового складу до «клі­єнта» і часто завмирала, коли гуртовий склад нічого не присилав. Тим часом той «клієнт» - то жива людина, що терпить, хво­ріє і жде швидкої допомоги.

Аптекар у своєму районі - то людина, що її шанують і, як треба, підуть їй на виручку. Візьмімо приклад. Маючи від одного з клієнтів свіжу кров забитої свині чи коня, від дру­гого трохи цукру чи меду і зібравши кілька ароматичних зел, зможе він завжди приго­тувати ліки для оздоровленця чи недокрів­ного. Таких прикладів можна подати сотні й тисячі.

Так само і в справі лікування лікарськими рослинами. Туї праця аптекаря має кілька ділянок. Назвім найголовніші з них:

а) Свіжі соки. Так само, як і в домашнім лі­куванні, аптека може зробити всі відживчі соки, як сік з моркви (вітаміни, провітаміни, цукор), сік чорної редьки чи артишоків (жовчогінний), сік з кавуна (сечогінний), сік із петрушки чи шпарагів (сечогінний) тощо. Крім того, може він давати приготовані влітку важніші соки рослин, від березового соку (протиартритичний) і соку з хріну (про­ти скорбутовий), аж до 40-50 живих рослин, що знаходяться в нашім оточенні;

б) рослинні тинктури й сиропи вимагають більше додатків, але й їх приготовлювання дасться тепер довершити;

в)  масті і плястри (пластирі) з головним рослинним складником найліпше приготовлювати за старими рецептами фармако­гнозії і на простих оліях;

г) безпосереднього подавання рослин треба уникати, бо взагалі більшість хворих не вміє ані добре напарити, ані добре відварити рослини. Коли ж уже доводиться давати, то рослинний сирівець (мішанку чи окрему рослину) треба обробити в такий спосіб:

Достатньо зволожити рослинний сирівець водою ( 1/3- 1/2 ваги сирівцю), доки напучнявіє, а тоді добре перетерти в ступі (найліп­ше не металевій), потім спресувати на папе­рі й висушити. Такі рослини дуже добре на­парюються, бо розчавлення їх у ступі від­криває клітини для діяння гарячої води. Спеціально важне це при насінні, корі, стеблинах, а менш важне при цвіті.

Коли є під боком велика сучасна аптека, можна з нею умовитися, щоб вона пропуска­ла так намочений і напучнявілий сирівець через т. зв. трициліндрову машину для ма­стей або машину для дроблення сирівців (найліпше два рази і за другим разом - міц­ніше). Пилюгу, яка може при цьому повста­ти, відсіяти.

А втім, і основний сирівець, і пилюга (коли є можливість при більшій аптеці чи фабриці) дуже добре надаються до штампування го­тових таблет, по 2-5 грамів вагою, до одно­разового запарювання.

Готові таблети, овинені в целофан, захо­вані від світла й вогкості, з відповідною до­кладною датою і місцем зроблення,- це була б найдовершеніша форма записування пе­ресічного рослинного сирівцю.

Нижче подано характеристики понад сто важніших лікарських рослин у формі як­найбільш лаконічній, що надається для ліка- ря-практика. Далі, для орієнтації, ці ж рос­лини розміщено по групах відповідно до їх лікувальних прикмет. Вкінці додано неве­личкий латинсько-український словничок українських лікарських рослин. Ці відомо­сті, доповнені ще деякими засадами з фар­макогнозії та ботаніки, дозволяють лікареві чи природникові успішніше лікувати росли­нами.

З праць, які трактують на цю тему та призначені для лікарів і природників, можна дістати багато німецьких підручників, з них згадаємо дві: великі два томи G. Madaus, Lehrbuch d. biolog. Heilmittel 1938 (надто до- рога, цiна до 500 нiм. марок) i Doz. Dr. Willy Peyer. Pflanzl. Heilmittel. 1937  (недорога і надзвичайно багата на відомості й солідна книжечка); з французької літератури все вартісне, що виходить з-під пера «патріарха фітотерапії», проф. Henri Leclerc'a. З моєї «Фітотерапії», модерного рецептаря-підручника для лікарів, на жаль, ані першого (1933), ані другого (1938) видання вже не можна дістати.

114 ВАЖНІШИХ РОСЛИН

Скорочення: Зб= збір; Пр = призначення; Вк = вказання (показання); Зап = спосіб записування(пропис)

1. Achillea millefolium (Compositae) Дере­вій кривавник

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: на переміну матерії, стягає слизівку проти корчів.

Вк.: «весняні курації», гемороїди кровоточиві.

Зап.: свіже зілля, як салат, сік, напар, тинктура 1. Компреси із свіжого листя гоять жилякуватий веред.

2. Acorus calamus Araceae) Шувар звичайний

Зб.: свіжий корняк.

Пр.: побудження травлення, загальне зміцнення.

Вк.: диспепсія, атонія, катари шлунку, метеоризм, скрофульоз.

Зап.: відвар, свіжий сік, тинктура.

3. Adonis vemalis (Ranunculaceae) Горицвіт весняний

Зб.: свіжа, ціла надземна частина. Пр.: сечогінна, звужує судини, сповільнює пульс, заспокоює.

Вк.: перікардітіс, ендокардітіс, при кураціях відтовщення.

Зап.: зимний настій, напар, тинктура. (Ку­муляція лишень по 4-6 тижнях!).

4. Aesculus hippocastanum (Hippocastanaceae) Гіркокаштан звичайний

Зб.: кора і свіжий овоч (плід).

Пр.: заспокоює перестальтику, стягає, складник кори - аргірин - добрий при жиляках, гемороїдах.

Вк.: хронічний катар кишок, гемороїдальні болі.

Зап.: спорошкована кора або плід, тинктура, екстракт у супозиторіях.

5.Agrimonia eupatoria (Rosaceae)

Гладушник правдивий

Зб.: ціле зілля з цвітом.

Пр.: побуджує апетит, секрецію слизівки, стягає.

Вк.: при катарі слизівки, хворобах печінки.

Зап.: напар, тинктура, компреси із свіжо­го листя до жилякуватих вередів.

6. Alchemilla vulgaris (Rosaceae) Наворотень звичайний

Зб.: ціле зілля.

Пр.: заспокоює перистальтику, впливає на менорагію.

Вк.: катар грубої кишки, надто часті й сильні місячки.

Зап.: напар, зовнішньо до полоскання й на рани.

7. Allium сера (Ілiiасеае) Цибуля звичайна

Зб.: цибульки і листя в найбільшому розвої.

Пр.: побуджує травлення, чистить слиз, сечогінна.

Вк.: замкнення стільця, хвороби кишок, кашель і хрипота, глисти, ретенція хлорків.

Зап.: найліпше терта сира цибуля або її сік з медом - 20- 25 грамів денно.

8. Allium sativum (Liliaceae) Часник звичайний

Зб.: цибульки.

Пр.: знижує тиск крові, побуджує травлення, має вітаміни

А, Б і Ц, сильні сірчані сполуки, сечогінний, гальмує розвільнення.

Вк.: надтиснення, гостра бігунка, астма, проти глистів, затруєння нікотином.

Зап.: зубки сирого часнику, сік, відвар, сироп, тинктура.

9. Althaea officinalis (Malvaceae) Мальва лікарська

Зб.: головним чином коріння, але й листя та цвіт.

Пр.: заспокоює болі, запалення, лагодить, в корінні до 25 % цукру і багато слизу.

Вк.: запалення шиї й горлянки, катар дихалець (бронхів),початок запалення легенів.

Зап.: напар, настій з коріння, свіже листя зовнішньо на вереди, чиряки.

10. Apium graveolens (Umbelliferae) Селе­ра звичайна

Зб.: свіже зілля й овочі.

Пр.: першорядна сечогінна, багата на віта­міни, має глюкокінін.

Вк.: ревматизм і артритизм, діабет, побуджує місячку, побуджує чоловічі статеві си­ли.

Зап.: сік свіжої рослини, напар з рослини й овочів.

11. Archangelica officinalis (Umbelliferae) Дягель аптекарський

Зб.: коріння.

Пр.: побуджує секрецію слизівки травно­го й віддихового трактів.

Вк.: брак апетиту, катар шлунку, лінивство кишок, катар дихалець, анемія.

Зап.: холодний настій, корінь у порошку по 0,2-0,5 нараз кілька разів денно, салат із свіжих пагінців.

12. Arctium lappa (Compositae) Лопух більший

Зб.: сушене й свіже коріння.

Пр.: пото- й сечогінне, розвільнює, очи­щає, як сарсапарілля.

Вк.: прищі й гноїння на венеричному й скрофулічному тлі, фурункули, хронічні вереди, артритизм.

Зап.: найліпше сік із свіжого коріння, бо сушене має слабшу дію, компреси 

13. Arctostaphylos uva-ursi (Ericaceae) Мучниця лікарська (брусничник)

Зб.: листя.

Пр.: сечогінна, антисептична, стягає.

Вк.: запалення сечового тракту, навіть гнійне, опухи, мочення в ліжку, гонорея (разом з лупуліном).

Зап.: відвар, напар, спорошковане листя по 0,5 г З-4 рази денно. Не давати при вагітності

14. Aristolochia clematitis (Aristolochiaceae) Филинник звичайний

Зб.: коріння й листя.

Пр.: приспішує гоєння ран, посилює від порність організму.

Вк.: лікування ран, особливо жилякуватого вереду гомілки.

Зап.: кількагодинний холодний настій; до компресів -; відвар коріння й листя.

15. Arnica montana (Compositae) Арніка гірська

Зб.: коріння, цвіт, ціла рослина.

Пр.: зовнішньо - проти запалення і ресорбційне, внутрішньо)зміцнює роботу кро­воносних судин.

Вк.: побиття всякого роду з синцями, внутрішньо - загальне виснаження по хворобі, навіть проти астми й коклюшу.

Зап.: напар із цвіту, відвар коріння, тинктура, внутрішньо не більш як 1-2 г денно.

16. Artemisia absinthium (Compositae) По­лин звичайний

Зб.: свіжа й сушена рослина.

Пр.: побуджує апетит, зміцнює шлунок, поліпшує травлення, ефірна олія нищить глисти.

Вк.: брак апетиту, замкнення стільця в нервовців і недокрівців. Зап.: напар, спорошковане зілля 0,1-0,2 кілька разів денно, тинктура. Не давати при вагітності і слабих нирках

17. Asparagus officinalis Шпараги (спаржа лікарська)

Зб.: коріння й прорості.

Пр.: дуже сечогінне.

Вк.: каміння нирок і міхура, опухи (набряки), ревматизм, недомагання серцевого м'язу.

Зап.: свіжі прорості, сік, відвар. Не давати при хворобах м'якушу, нирок і артритизмі.

18. Avena sativa (Gramineae) Овес ПО­СІВНИЙ

Зб.: ціла рослина в цвіті.

Пр.: заспокоює і зміцнює.

Вк.: вичерпання фізичне й нервове, на відвикнення від тютюну, алкоголю.

Зап.: тинктура, купелі при ревматизмі, пораженнях, люмбаго.

19. Bellis perennis (Compositae) Морон тривалий

Зб.: цвіт і пагінці.

Пр.: заспокоює нерви й корчі, побуджує переміну матерії.

Вк.: часті й болючі місячки, болі нирок і міхура.

Зап.: напровесні - прорості, як салат. Сік, напар.

20. Berberis vulgaris (Berberidaceae) Кислич звичайний

Зб.: свіжа кора, коріння, овочі. Пр.: жовчогінне, протигарячкове. Вк.: жовтячка, жовчне й ниркове каміння, туберкульоз грубих кишок.

Зап.: відвар коріння, напар з кори, тинктура, сироп з овочів.

21. Вetula alba (Betulaceae) Береза біла Зб.: листя, сік.

Пр.: сечогінна, особливо при артритичнім типі, можливо, розпускає ниркове каміння.

Вк.: запалення міхура, артритизм, старіння.

Зап.: напар з сухого листя, свіжий сік по 1/2 склянки 3-4 рази денно.

22. Calendula officinalis (Compositae) Кро­кіс лікарський (нагідки)

Зб.: цвіт.

Пр.: зовнішньо - гоїть і лагодить, внутрішньо-побуджує місячку, потогінне.

Вк.: рани, гнійні вереди, відмороження, фістули, внутрішньо - неправильні, малі місячки.

Зап.: напар, тинктура, масть, настій на оливі, гліцерині.

23. Cannabis sativa (Moraceae) Конопля звичайна

Зб.: рослина в цвіті, насіння.

Пр.: легкосечогінне, лагодить корчі, зни­жує процент цукру в крові.

Вк.: хвороби нирок і міхура, помічна при діабеті.

Зап.: «конопляне молочко» - відвар з насіння, напар з рослини

24. Capsella bursa – pastoris (Cruciferae) Калиточник звичайний (грицики)

Зб.: рослина в цвіті,

Пр.: тамує кров, регулює обіг крові, протиартритичне.

Вк.: кровотечі всіх родів -з носа, міхура, грудей, шлунку, нирок, гемороїдів.

Зап.: свіжа рослина, сік або напар з висушеної рослини, яка значно слабша від сві­жої. Діє, як гідрастіс, тільки менш брутально і не псує шлунку.

25. Carum carvi (Umbelliferae) Кмин польовий

Зб.: свіжі плоди.

Пр.: побуджує травлення, виганяє вітри, побуджує творення молока.

Вк.: ослаблений шлунок дітей, метеоризм, замало молока в матерів.

Зап.: товчені свіжі овочі, напар, олія.

26. Chelidonium majus (Papaveraceae) Зелемозень звичайний (чистотіл)

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: на гладкі м'язи діє, як папаверин, знижує тиск крові, жовчо- і сечогінна.

Вк.: хвороби печінки, болі ракові шлунку.

Зап.: тинктура, свіжий сік тільки назовні (отруйний!) до усунення бородавок, мозолів, впорски (болісні!).

27. Cichorium intybus (Compositae) Придорожник Петрів батіг

Зб.: рослина й коріння. Пр.: жовчогінне, побуджує слизівку трав­ного тракту, має відживчий складник, інулін.

Вк.: катар шлунку, жовтячка, застій печінки.

Зап.: листя як салат, свіжий сік, відвар коріння

28. Claviceps purpurea Tulasne (Pyrenomycetes) Споринь

Зб.: цілий грибок (ріжки).

Пр.: впливає на всю гладку м'язівку уразу (матиці), особливо під час вагітності, стискує судини, підносить тиск крові.

Вк.: по пологах при атонічних кровотечах.

Зап.: порошок (0.3-1.0), відвар (2-4: 100), напар (2-8: 100), екстракт.

29. Сnicus benedictus (Compositae) Хрестовий корінь

Зб.: листя, коріння.

Пр.: зміцнює загально, жовчогінне, протигарячкове, діє подібно, як Quassia amara.

Вк.: катари кишок і шлунку, жовтячка, малярія.

Зап.: відвар, тинктура.

30. Colchicum autumnale (Liliaceae) Пізно-цвіт осінній

Зб.: насіння й цибульки.

Пр.: отрута капілярів, жовчогінне, легко викликає кровотечу з нирок, брак сечі.

Вк.: артритизм, суглобові болі.

Зап.: тинктура, а крім того, втирання в ма­стях і оліях.

31. Convallaria majalis (Liliaceae) Конвалія майова

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: діє, як строфантин; сильносечогінне, підносить тиск крові, ритмізує, кумуляція.

Вк.: аритмія, водянка, ослаблення й нервовість серцевого м'яза. Зап.: тинктура і вти­рання в околицю серця.

32. Crataegus oxyacantha (Rosaceae) Глід звичайний

Зб.: цвіт, овочі, листя.

Пр.: заспокоює нерви серця й судин, протикорчеве,зрівнова-жує працю симпатичного нерва і сонячного сплетіння.

Вк.: ослаблення серця, надтиск, ангіна пекторіс, до певної міри трохи заступає на­персник і ефедру.

Зап.: тинктура, напар.

33. Cucurbita pepo (Cucurbit ceas) Гарбуз. Диня

Зб.: насіння. М'ясиво плода.

Пр.: насіння усуває стьожкові глисти, м'ясиво сечогінне.

Вк.: проти теній, добрий для дітей і вагітних, плодовий м'якуш проти опухів.

Зап.: ядра насіння, як молочко або паста,- по 5-6 годинах - на прочищення. М'ясиво в великій кількості (до 3 кг денно) в різних формах.

34. Cynara scolymus (Compositae) Арти­шок

Зб.: листя

Пр.: сильножовчогінне і сечогінне.

Вк.: запалення печінки, хвороба нирок з малою кількістю сечі.

Зап.: відвар, пігулки з екстракту.

35. Daucus carota (Umbelliferae) Морква звичайна

Зб.: коріння.

Пр.: має вітаміни А, Б і Ц, протиглисна, лагодить подразнену слизівку травного тракту.

Вк.: брак вітамінів, дрібні глисти, запален­ня грубої кишки, гемороїди.

Зап.: сира, терта або свіжий сок; варена, дієтична, компреси з свіжої на гемороїди.

36. Digitalis purpurea (Scrophulariaceae) Наперсник червоний

Зб.: листя.

Пр.: поліпшення серцевої дії в систолі й діастолі, побільшення поємності пульсу і сповільнення аж до серцевого блоку.

Вк.: недомагання серця, брак компенсації.

Зап.: напар, тинктура, порошок, екстракт. Найліпше з цілої рослини (з усіх глюкозидів, а не окремих глюкозидів).

37. Drosera rotundifolia (Droseraceae) Росичка круглолиста

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: заспокоює корчі, зменшує число пароксизмів в коклюш і на відкашлювання.

Вк.: спазматичний кашель, коклюш, астма.

Зап.: напар, тинктура, сироп.

38. Ephedra vulgaris (Gnetaceae) Ставчак звичайний

Зб.: вся рослина (у нас зустрічається рід­ко і тільки на південному сході України, як «калмицький чай»),

Пр.: спеціально протиастматична, слабший, але триваліший вплив від адреналіну.

Вк.: астма дихалець, підтиск крові, алергії.

Зап.: настій, тинктура, екстракт.

39. Equisetum arvense (Equisetaceae) Хвощ ПОЛЬОВИЙ

Зб.: ціла рослина.

Пр.: має багато крем'янки, сечогінна, кровоспинна.

Вк.: хвороби нирок і міхура, опухи, початок туберкульозу легень.

Зап.: відвар, сік із свіжої рослини, порошок (1-2 грами 3-4 рази денно) в компресах проти запалення повік, на рани.

40. Erythraea centaurium (Gentianaceae) Жарка середушник

Зб.: ціла рослина.

Пр.: гірка і стягає, зміцнює шлунок і кишки. Вк.: ослаблення шлунку й кишок по хво­робах, диспепсія, підвищена кислотність, гемороїди. Зап.: напар, порошок, тинктура.

41. Euphrasia officinalis (Scrophulariaceae) Очанка звичайна

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: добре впливає на очі й повіки.

Вк.: катари повік, надмірна праця очей, сухий катар носа й горлянки.

Зап.: зовнішньо на компреси - відвар, вну­трішньо - напар.

42. Foeniculum vulgare Miller (Umbelliferae)  Копрій лікарський. - Кріп

Зб.: коріння, плоди, рослина.

Пр.: корінь добресечогінний, плоди (насіння) побуджують секрецію слизівки шлунку, грубої кишки і нирок.

Вк.: недуги кишок і шлунку, головно в дітей, катар дихалець, астма, коклюш; ліпша від ганусу.

Зап.: товчені плоди в напарі й відварі, напар коріння, вода, тинктура.

43. Fumaria officinalis (Papaveraceae) Димниця звичайна

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: потогінна, впливає на секрецію шлунку, нирок і шкіри.

Вк.: хвороба печінки, хронічне замкнення

стільця, екземи й скрофулічні висипки.

Зап.: настій, напар, сік. Давати не довше, як 2-3 тижні, бо приходить шкідлива кумуляція.

44. Galega officinalis (Leguminosae) Козлятник звичайний

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: сечо- й потогінна, побуджує секрецію молока, знижує процент цукру в крові.

Вк.: цукрова хвороба, однак поряд з цим треба давати інсулін.

Зап.: напар, екстракт.

45. Gentiana lutea (Gentianaceae) Свічурник жовтий

Зб.: коріння.

Пр.: складник генціопікрину забиває заразки малярії, побуджує секрецію травного тракту, особливо шлунку, протигарячкова, жовчогінна.

Вк.: диспепсія, недокрів'я, ослаблення загальне організму й травлення, малярійна га­рячка.

Зап.: відвар, напар, настій, порошок, тинк­тура, екстракт.

46. Geum urbanum (Rosaceae) Гребінник звичайний

Зб.: рослина в цвіті й коріння.

Гір.: ароматизує, стягає (40 % таніну), протиболева, протигарячкова.

Вк.: катар шлунку й кишок з гарячкою, дизентерія, тиф черевний.

Зап.: відвар, напар; разом з корою білої верби заступає хіну в 30 %-20 %.

47. Glechoma hederacea (Labiatae) Котячка-розхідниця

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: впливає на секрецію слизівки, віддихового тракту й сечового міхура.

Вк.: катар дихалець хронічний, астма. Зап.: сік, напар.

48. Gnaphalium arenarium (Compositae) Солом'янка піскова

Зб.: цвіт.

Пр.: жовчогінне, зміцнює травний тракт.

Вк.: запалення жовчних шляхів.

Зап.: напар із цвіту, тинктура.

49. Hedera Helix (Araliaceae) Прочитан звичайний

Зб.: листя.

Пр.: має розпускати каміння, сечо- й жовчогінна.

Вк.: скрофульоз, рахіт, ревматизм.

Заст.: настій, напар, тинктура; зовнішньо - сік на мозолі.

50. Hemiaria glabra (Caryophyllaceae) Кильник звичайний

Зб.: рослина в цвіті.

Пр.: сильносечогінна, проти корчів.

Вк.: катар сечового міхура, гонорея, опу­хи.

Зап.: настій, напар, відвар; в більшій кіль­кості шкодить (сапоніни!).

51. Humulus lupulus (Moraceae) Хміль звичайний

Зб.: шишки цвіту, лупулін.

Пр.: насонна й заспокійлива, сечогінна, гірка на зміцнення.

Вк.: надмірне статеве побудження, полюції, онанія, нічне мочення, безсонниця, корчі шлунку, атонічна диспепсія.

Зап.: напар, порошок, тинктура.

52. Hypericum perforatum (Hyperiecaceae) Іванок прозірник (звіробій)

Зб.: цвіт і ціла рослина.

Пр.: побуджує секрецію, проти за пален­ня, впливає на нерви вегетативні кишкового тракту.

Вк.: нервова диспепсія, нервове запален­ня грубої кишки, дисменорея, рани й вереди.

Зап.: напар, сік, олія.

53. Iris versicolor (Iridaceae) Коситень

Зб.: коріння.

Пр.: заспокійлива, проти корчів, впливає на панкреас.

Вк.: мігрень, помічна при діабеті, ішіас.

Зап.: спорошковане коріння.

54. Juglans regia (Juglandaceae) Горіх волоський

Зб.: листя, плодова кора, овочі, (плоди).

Пр.: зміцнює шлунок, протиглисна, проти недокрів'я, складник юглон добре впливає на шкірні хвороби.

Вк.: скрофульоз, хронічні екземи, особли­во в дітей, фурункульоз, недокрів'я, стьож­кові глисти.

Зап.: напар і відвар з листя, олія проти стьожкових глистів, купелі на зміцнення з листя.

55. Juniperus communis (Cupressaceae) Ялівець звичайний

Зб.: ягоди.

Пр.: побуджує секрецію шлунку, нирок та віддихового тракту, ягоди мають до 36 % цукру.

Вк.: хвороби дихалець, міхура, катар шлунку

Зап.: сік з ягід, напар, сироп - небагато, бо подразнює нирки.  

56. Lamium album (Labiatae) Медунка бі­ла (кропива глуха)

Зб.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: впливає на місячку і обіг крові в жіно­чих статевих органах.

Вк.: зменшування місячки.

Зап.: сік, напар, тинктура.

• 57. Levisticum officinale Koch (Umbelltferae) Любисток звичайний

Зб.: коріння.

Пр.: сечо- жовчо- вітрогінна, протикорчева,

Вк.: погане травлення, хвороба нирок.

Зап.: напар.

58. Linum usitatissimum (Linaceae) Льон ПОСІВНИЙ

Зб.: насіння.

Пр.: побуджує рух грубої кишки, лаго­дить корчі, дуже легко розвільнює, проти запалень.

Вк.: катар кишок, навіть при вередах кишок, каміння нирок і жовчні, попарення.

Зап.: напар, олія, товчене насіння в відварі з молоком.

59. Lycopodium clavatum (Lycopodiaceae) П'ядич-пелешник (плаун булавовидний)

Зб.: зародники.

Пр.: протикорчева, сечогінна.

Вк.: корчі сечового міхура, артритизм.

Зап.: напар.

60. Malva silvestris (Malvaceae) Слиз лісовий (калачики лісові)

Зб.: цвіт, листя.

Пр.: полегшує стілець, легко розвільнює.

Вк.: катар горла, запальні процеси в шлунку.

Зап.: напар, осолоджений медом, для дітей.

61. Marrubium vulgare (Labiatае) Шанта звичайна (шандра)

Зб.: ціла рослина.

Пр.: розріджує флегму, побуджує апетит.

Вк.: хронічні нежиті горла й дихалець, астма.

Зап.: відвар, тинктура, настій.

62. Matricaria chamomilla (Compositae)

Рум'янець щирий (ромашка лікарська)

Зб.: цвіт.

Пр.: заспокійлива, протиболева, протикорчева, регулює місячку.

Вк.: при мігрені (дуже міцний напар), невралгія нервів лиця (порошок до З-4 грамів), здуття кишок, шлунку, болі й корчі дітей, коли починають прорізатися зуби.

63. Melissa officinalis (Labiaае)

Ройник звичайний

Зб.: листя.

Пр.: легкопотогінне, побуджує травлення, заспокоює нерви.

Вк.: нервовість шлунку, диспепсія, ангіна пекторіс, істерія, зовнішньо - втирання олії проти ревматизму.

Зап.: напар, олія.

64. Mentha piperita (Labiatae) М'ята перцева

Зб.: листя.

Пр.: головний складник - ментол. Анестезує нерви дотикові і частинно болеві; проти-ерментаційна, жовчогінна.

Вк.: атонія й болі травного тракту, блювання, здуття, хвороби печінки й жовчного міхура.

Зап.: напар, олія.

65. Menyanthes trifoliata ( Gentianaceae) Бібник трилисник

Зб.: листя.

Пр.: побуджує секрецію шлунку, кишок, печінки, можливо, лікує воло.

Вк.: погане травлення, хвороба печінки, артритизм.

Зап.: напар, відвар, порошок, тинктура.

66. Nasturtium officinale R. Brown (Cruciferae)  Настурція звичайна

Зб.: ціла рослина, але свіжа.

Пр.: сік знижує процент цукру в крові.

Вк.: скорбут, діабет, скрофульоз. 

Зап.: свіжий сік має в собі фосфор, йод, залізо - ( 1/4- 1/2 скл. денно), салат.

67. Neriurn oleander (Apocynaceae) Олеандр

Зб.: листя.

Пр.: збільшує поємність удару серця, нормалізує ритм.

Вк.: стеноз мітральний серця, старече безсилля, - не вільно при ангіні пекторіс.

Зап.: напар, тинктура, не дає кумуляції.

68. Nymphaea alba (Nymphaeaceae) Умич білий (латаття)

Зб.: цвіт, корняк.

Пр.: цвіт заспокоює статеву надвразливість, корняк - проти безсонниці.

Вк.: статева неврастенія, безсонниця.

Зап.: напар, сироп, екстракт з коріння, тинктура.

69. Ocimum basilicum (Labiatае) Васильок пахучий

Зб.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: зміцнює шлунок, поліпшує травлення.

Вк.: хронічне запалення шлунку, здуття й корчі шлунку.

Зап.: напар.

70. Oenanthe aquatica Lmk. Р hellandrium Lmk. (Umbelliferae) Омежник водяний

Зб.: насіння.

Пр.: на відкашлювання, заспокійливе, легкосечогінне.

Вк.: задавнені нежиті дихалець, навіть гнійні; коклюш, запалення легенів.

Зап.: напар, тинктура.

71. Ononis spinosa (Leguminosae), Вовчак колючий

Зб.: коріння, ціла рослина.

Пр.: сечогінна, гірка й побуджує секрецію слизівки травного тракту.

Вк.: запалення міхура, опухи.

Зап.: відвар коріння або цілої рослини.

72. Petroselinum sativum Hoffmann (Umbelliferae) Петрушка звичайна

Зб.: коріння, овочі.

Пр.: головний складник - апіол, заспоко­ює й обезболює місячки, взагалі ж викликає рівномірну працю гладких м'язів кишок і міхура.

Вк.: болісна місячка, брак місячки.

Зап.: напар, сік, сироп, екстракт. Не давати при запаленні нирок.

73. Phaseolus vulgaris (Leguminosae) Квасоля звичайна

Зб.: лушпиння, овочі.

Пр.: добресечогінне, знижує процент цу­кру в крові.

Вк.: ревматизм суглобів, артритизм.

Зап.: відвар.

74. Picea excelsa Link. (Pinaceae) Смерека стрімка

Зб.: бруньки, живиця.

Пр.: ароматичний складник - терпентин розріджує флегму легень.

Вк.: хронічні запалення дихалець, навіть гнійні. Зап.: міцний напар, сироп,- відвар до купелів.

75. Pimpinella anisum (Umbelliferae) Бедринець ганус, ганиж

Зб.: овочі.

Пр.: головний складник - анетол, спочат­ку побуджує кишки, потім ошоломлює, побуджує молочні залози й місячкування.

Вк.: корчевий стан кишок на тлі нервовім, метеоризм, брак молока в матерів.

Зап.: відвар, порошок, тинктура, не заве­ликі дози!

76. Pimpinella magna (Umbelliferae) Бедринець великий

Зб.: коріння.

Пр.: побуджує секрецію слизівок дихал­ець і шлунку та кишок.

Вк.: катаральна астма дихалець, катар шлунку.

Зап.: напар, тинктура.

77. Pinus silvestris (Pinaceae) Сосна звичайна

Зб.: бруньки, живиця.

Пр.: бруньки мають коло 20 % живиці і коло 25 % олії, де головний складник - терпен­тин.

Вк.: хронічний нежить дихалець, скрофульоз, фурункульоз.

Зап.: напар, тинктура, впорски терпентину, купелі з бруньок. 

78. Plantago lanceolata (Plantaginaceae) Бабка ланцетна

Зб.: листя.

Пр.: зміцнює апетит, гальмує кровотечі, розріджує флегму, протикорчева, легко розвільнює.

Вк.: хронічний нежить дихалець, астма, коклюш, брак стільця.

Зап.: сік, відвар, са латка.

79. Polygala amara (Polygalaceae) Корешник гіркий

Зб.: ціла рослина, коріння.

Пр.: має сапоніни, подібне до сенеги, роз­ріджує флегму, побуджує секрецію.

Вк.: хронічні хвороби дихалець, ліниве травлення, астма.

Зап.: відвар, екстракт.

80. Polygonum aviculare (Polygonaceae) Дрясен подорожник (спориш звичайний)

Зб.: ціла рослина, коріння.

Пр.: сечо-жовчогінна; корінь заступає ра­танію, багато крем'янки.

Вк.: гострі хвороби кишок.

Зап.: напар, відвар.

81. Polygonum bistorta (Polygonaceae) Дрясен рачинець (гірчак зміїний)

Зб.: коріння.

Пр.: головний складник - танін (до 20 %), затискає судини, стягає.

Вк.: внутрішньо - початки туберкульозу кишок, зовнішньо - гемороїди, жіночі випливи.

Зап.: відвар, екстракт, порошок.

82. Polygonum hydropiper (Polygonaceae) Дрясен гірчак (перцевий)

Зб.: ціла рослина.

Пр.: збільшує липкість крові, протибольове.

Вк.: кровотечі при фібромах, ендометритах, дисменорея.

Зап.: екстракт, свіжий сік, порошок; висушена - дуже втрачає в лікувальній силі.

83. Potentilla anserina (Rosaceae) Перстач гусятник

Зб.: ціла рослина.

Пр.: стягає, проти кровотеч.

Вк.: розвільнення, дизентерія, корчі шлунку й кишок.

Зап.: відвар.

84. Primula officinalis Hill (Primulaceae) Первенець лікарський

Зб.: коріння, цвіт.

Пр.: складники сапонінові розріджують флегму, легко розвільнює.

Вк.: пневмонія, запалення дихалець, зовнішньо-потовчення.

Зап.: відвар, тинктура, екстракт. Є випадки кропивниці по вживанні відвару!

85. Prunus spinosa (Rosaceae)  Тернина

Зб.: цвіт, листя, ягоди.

Пр.: лагодить, легко розвільнює, сечогінна.

Вк.: болісні розвільнення на початку, болі сечового міхура.

Зап.: напар, настій.

86. Pulmonaria officinalis (Borraginaceae) Щемелина звичайна (медунка лікарська)

Зб.: ціла рослина.

Пр.: розріджує флегму, мінералізує організм.

Вк.: хвороби легень і дихалець.

Зап.: відвар.

87. Quercus robur (Fagaceae) Дуб черешковий

Зб.: жолуді, кора молодих галузок, наро­сти на листках.

Пр.: головні складники - таніни - подразнюють слизівку травного тракту.

Вк.: в гарячках-як складень «французь­кої хіни» (кора дубова, корінь свічурника, рум'янець), жіночі випливи.

Зап.: настій і відвар - зовнішньо, порошок ко­ри - внутрішньо, нарости на листках - склад­ник в південних солодощах на отовщення.

88. Raphanus sativus (Cruciferae) Редька городня (чорна)

Зб.: коріння.

Пр.: побуджує секрецію слизівки кишок і дихалець, а спеціально -жовчі.

Вк.: нежитєва жовтячка, холангіт, холецистит.

Зап.: сік, терта редька, сироп. Може дуже подразнити нирки!

89. Rhamnus frangula (Rhamnaceae)  Кру­шина звичайна

Зб.: кора (1-2 роки мусить полежати).

Пр.: складник - антрахінон, як і в рабарбарі,- прочисний і жовчогінний.

Вк.: замкнення стільця, застій жовчі.

Зап.: порошок, напар, відвар, настій, екстракт

90. Rosa сапiпа (Rosaceae) Рожа польова. Шипшина

Зб.: овочі.

Пр.: кора овочів (плодів) багата на вітамін Ц, що зберігається порівняно тривало, легко розвільнює, сечогінна.

Вк.: хвороби нирок і міхура, легке запа­лення шлунку.

Зап.: напар, як чай, мармелад.

91. Rosmarinus officinalis (Labiatае) Розмарин лікарський

Зб.: цвіт, листя.

Пр.: ароматична, заспокійлива, протиздуттєва.

Вк.: погане травлення, аменорея.

Зап.: напари для купелів, олія, напар.

92. Rumex acetosa (Polygonaceae) Щавій путятник (щавель кислий)

Зб.: листя.

Пр.: сечо- і жовчогінна, багата на вітаміни.

Вк.: ліниве травлення, хвороби шкіри.

Зап.: напар, салат. Побільшує нахил до творення каміння, погіршує артритизм.

93. Salix alba (Salicaceae) Верба біла

Зб.: кора, бруньки.

Пр.: в корі -складник саліцилін, що зміцнює й заспокоює нерви.

Вк.: настій з бруньок при безсонниці, відвар з кори проти гарячки.

Зап.: порошок, настій, відвар.

94. Salvia officinalis (Labiatае) Шалвія лікарська

Зб.: листя.

Пр.: складник - листя - камфора, лагодить запалення слизівки, на потові залози впливає гальмівно, танін в шалвії зміцнює загально.

Вк.: зовнішньо - для полоскань горла і при жіночих випливах, внутрішньо - при пітливості й анемії і надмірі корму в матерів.

Зап.: напар, настій, відвар, тинктура.

95. Sambucus nigra (Caprifoliaceae) Бузина чорна

Зб.: кора, корінь, цвіт, стрижень стовбура, ягоди.

Пр.: цвіт потогінний і розвільнює, коріння й кора дуже сечогінні.

Вк.: гарячка, грип, суглобовий ревматизм. Зап.: відвар, настій, напар, мармелад з ягід.

96. Saponaria officinalis (Caryophyllaceae) Мильник звичайний

Зб.: корінь, ціла рослина.

Пр.: побуджує секрецію всіх залоз (сапоніни), розріджує флегму.

Вк.: скрофульоз, артритизм, сухий кашель.

Зап.: холодний настій, пізніше коротко заварити. Сапоніни подразнюють слизівку шлунку!

97. Solidago virga urea D. C. (Compositae) Воскобойна звичайна (золотушник)

Зб.: ціла рослина.

Пр.: сечогінна, можливо, що розпускає каміння в нирках і сечовому міхурі.

Вк.: хвороби нирок, каміння ниркове, хвороби простати, артритизм.

Зап.: напар, відвар.

98. Spiraea ulmaria (Rosaceae) Лабазник правдивий. Таволга

Зб.: цвіт, листя.

Пр.: головний складник - саліцилова кислота й танін, тому сечо- й потогінна, стягає.

Вк.: артритизм, суглобовий ревматизм.

Зап.: міцний напар.

99. Symphytum officinale (Borraginaceae) Гав'яз живокіст

Зб.: коріння.

Пр.: стягає, очищає флегму, гоїть (алантоїн), свіжий сік посилює відпорність у дітей.

Вк.: вереди шлунку, запалення кишок, туберкульоз кишок, запобігання хвороб у малих дітей.

Зап.: настій з сушеного коріння на 5-6 годин, свіжий сік, сироп. Не подавати разом із рослинами, що мають танін, бо це стинає слиз живокосту.

100. Tanacetum vulgare (Compositae) Воротиш ранник

Зб.: цвіт, овочі.

Пр.: має глистовбивчі речовини, може заступити сантонін.

Вк.: проти глистів, здуття.

Зап.: напар, овочі в порошку. Не вільно да­вати при вагітності

101. Taraxacum officinale Weber (Compositae) Кульбаба звичайна

Зб.: коріння, сік.

Пр.: сік побуджує жовчний міхур до скорчу, тому жовчогінна, але механічно.

Вк.: хронічні хвороби жовчних шляхів.

Зап.: салат, найліпше свіжий корінь в екстракті або свіжий сік, бо після сушіння - малоцінна рослина.

102. Thymus serpyllum (Labiatae) Чабрик материнка

Зб.: ціла рослина.

Пр.: головний складник - тимол глистовбивчий, розріджує флегму.

Вк.: глисти аскариди, хронічні катари дихалець.

Зап.: напар, тинктура, застосовувати впродовж тижня, коли проти глистів.

103. Tilia platyphyllos Scop. (Tiliaceae) Липа широколиста

Зб.: цвіт.

Пр.: головний складник - ароматична олія і слиз та цукор, заспокоює, присипляє.

Вк.: нервовість, мігрень, коклюш.

Зап.: напар, купелі з напару цвіту, вугілля при здутті.

104. Trigonella foenum – graecum (Leguminosae) Буркун грецьке СІНО

Зб.: насіння.

Пр.: зміцнює травлення, розріджує флегму.

Вк.: ослаблення, худість, особливо в дітей; до певної міри заступає арсен, фосфор і залізо.

105. Tussilago farfara (Compositae) Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)

Зб.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: її складники - живиці й слиз, облегшують відкашлювання.

Вк.: гостре запален­ня дихалець.

Зап.: напар з цвіту, відвар з рослини.

106. Urtica dioica. (Urticaceae) Кропива ве­лика

Зб.: ціла рослина (листя).

Пр.: пекучість від мурашиної кислоти, побуджує травлення, звужує судини, знижує процент цукру в крові.

Вк.: розвільнення, брак апетиту, недокрів'я, кровотечі, діабет, кропивниця.

Зап.: напар, свіжий сік, салат з верхівок.

107. Vaccinium Myrtillus (Ericaceae) Чорниця

Зб.: ягоди.

Пр.: вартісна своїми антоціановими речовинами, бактеріо-вбивча, протиферментаційна, гальмує кровотечі.

Пк.: гостре запалення кишок, вереди в роті, кровотечі з гемороїдів.

Зап.: відвар, тинктура.

108. Valeriana officinalis (Valerianaceae) Одолян лікарський (валеріана)

Зб.: коріння.

Пр.: знижує напруження нерву пневмогастричного, заспокоює, сповільнює ритм сер­ця, зміцнює скорч серцевого м'яза, глисто­гінна.

Вк.: надвразливість нервів, серця та судин.

Зап.: холодний настій, тинктура, порошок.

109. Verbascum phlomoides (Scrophulariaceae) Дивина звичайна

Зб.: цвіт.

Пр.: лагодить подразнені слизівки трактів віддихового й травного.

Вк.: запалення горла, дихалець, слизівки кишок.

Зап.: напар (добре перецідити через полотно!).

110. Viola odorata (Violaceae) Фіалка пахуча

Зб.: цвіт.

Пр.: розріджує флегму в дихальцях, легкосечогінна.

Вк.: легкі катари дихалець у дітей, коклюш.

Зап.: напар.

111. Viola tricolor (Violaceae) Фіалка трибарвна. Братки

Зб.: цвіт, ціла рослина.

Пр.: головний складник - метиловий саліцилан, сечогінний, дуже надається для дітей.

Вк.: артритизм із шкірною висипкою, скрофульоз.

Зап.: напар з цвіту, відвар з рослини.

112. Viola tricolor (Violaceae) Омела біла

Зб.: листя, ціла рослина (найкраща з глоду й яблуні).

Пр.: головний складник - сапоніни - знижує тиск крові, лагідніша і триваліша від натріум нітрозум, гальмує кровотечі.

Вк.: надтиск крові, кровотечі з легень, кишок, по пологах.

Зап.: порошок, екстракт, тинктура.

113. Viscum album (Loranthaceae) Безсмертник річний

Зб.: цвіт напіврозквітлий, рослина.

Пр.: зміцнення серцевого м'яза, піднесення тиску крові

Вк.: недокрів'я серцевого м'яза із спадком тиску.

Зап.: напар, тинктура.

114. Zea mays (Gram_neas) Кукурудза. Пшеничка

Зб.: стигмата («волосся»).

Пр.: сечогінна, лагодить болі міхура.

Вк.: опухи, хвороби міхура, пісок і каміння в нирках.

Зап.: відвар, екстракт.