Я - пелазг, я - етруск, я - шумер.
Гопос Предків у серці не вмер.
Племена по землі розійшлись,
Хоч були всі єдині колись,
Родоводу початок дали
І від них вже слов'яни пішли.
Кімерієць я, скіф, роксолан.
На безмежних просторах я пан.
Я крізь товщу століть та імлу
Бачу степ та траву ковилу.
Чую тупіт, іржання коней,
Чую крики і зойки людей,
Чую брязкіт мечів, посвист стріл,
Чую стогін конаючих тіл.
І чужинськая сила все пре,
Але наша вже гору бере.
Я - пелазг, я - етруск, я - шумер
Голос Предків у серці не вмер.
баи
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira