Підкрадався нишком літній вечір, —
Підбирав до темряви ключі
Наша мама діставала з печі
Житні паляниці й калачі

Веселіла батьківська світлиця,
Починала пам'яттю хмеліть:
У рум'яних, свіжих паляницях
Билися серця тисячоліть.
Мамин хліб — як вічний дух євшану
І в черствому серці не згоря...
Десь рілля бринить під лемешами,
Мов струна сліпого кобзаря.

Теги:

Схожі статті

  • 16.06.2016
    1315

    Я - пелазг, я - етруск, я - шумер.
    Гопос Предків у серці не вмер.
    Племена по землі

    ...
  • 08.04.2016
    1114

    Мов сліпе сиротеня
    Гнане степом навмання,
    Голе перекотиполе,
    Де тепер твоя

    ...
 

Медіа