Блоги на порталі Рід і Віра

Вірити у те, чого не було, у вигадку, у те чого не знаєш, у те, що є психологічним збоченням, то є найдурніше, що може людина, бо ця хвороба - заразна, і у першу чергу для найближчих - РОДичів.
Хто цікавився давньою історією, і хто сподобився проаналізувати факти, які виклали УПЕРЕДЖЕНІ історики (а неупереджених апріорі бути не може), той давно вже знає звідки коріння "аврамічних" релігій. Свого часу банду ХАБІРУ, а це і є західносемітське плем'я левіт, було ВИГНАНО з Єгипту до пустелі Сіону. Так було насправді. Але хабірські мудрогелії написали, що, буцімто, то був ІСХОД З ЄГИПЕТСЬКОГО "РАБСТВА"... Звичайно, кому

Детальніше

В очах

Цю вічну ніжність на хвилину чи на мить
Не залишай, будь ласка, без уваги
У серці туги терції та спраги,
В очах струна зі сліз твоя бринить...

Детальніше

Шановні українці!

Дивлячись, як спокійно марширує орда московського пархату по Харкову, розуміємо, що влада, як і в 2014 році, повністю бездіяльна і нам варто сподіватися лише на свої сили.
Тому пропонується:

Детальніше

Нехай розквітнуть зорі білими трояндами,

І всі Амури душі закохають в ніч.

Про неї пензлями чарівними і фарбами

Згадають казкарі. А ти її поклич.

Крізь кам’яне мовчання зачароване,

Невимушено, випадковістю хвилин,

Крізь вір-не-вір, крізь блискавки і грім,

Усе, що вічне і прекрасне, незруйноване.

Нехай розквітнуть зорі білими трояндами,

І всі Амури душі закохають в ніч…

02-07-2011

м. Київ

Надруковано в літературному часописі «Хортиця» №5 2013 р.
 Авторські права захищені.

Я надто незалежна, щоб сумувати за ним, а він надто гордий, щоб сказати мені щось ніжне, щось що зачепило б мою таку примхливу і вибагливу, душу.

Детальніше

Твій білий гангстерський капелюх мирно спочиває на полиці.
Твої білі джинси нагадують непристойну, пристрасну Італію. Твій погляд сповнений таємничим сенсом.

Ти дивишся наче крізь мене й бачиш мою душу наскрізь. Твоя гітара давно забула твої
улюблені акорди, твоя кава застигла, сонце в зеніті – спека…
Шматочки льоду на дні склянки швидко перетворюються на прісні сльози. І я тану
під твоїми пальцями...
Пара-трійка акордів, ти помилився вперше в житті. Може винна у всьому спека?
Йду по піску ближче до синього моря, сухий вітер грає з моїм волоссям. Я знаю ти
зараз дивишся на мене, а я посміхаюсь.
Білу сукню обійняло гаряче

Детальніше

Картина "Діалог ІІІ"

Змішана авторська техніка.

Серпень 2013 р.

м. Бровари

Україна

(Выставка «Монологи и диалоги». Литературный вечер "В стиле "Ню". 18-11-2013)

Присвячено Вячеславу У.

Твоя любов не зрадить і не запече!
Бентежне серце калатає лунко…
Коханням розтривожить  поцілунки…
У ніжність загортаєш світ плечей…

А небозводи потопають.
Увитинанках-спогадах
щасливі я і ти,
Мені би почуття у вишиванках

Посеред літепла твого знайти

А я тебе невідпущу ніколи!!!
Багатослівність почуттів, ранкові зорі,
я потопаю у твоєму морі…
І сонце котиться по видноколу….

У ніжність загортаєш світ плечей…
Бентежне серце калатає дзвінко…
Сьогодні я найщасливіша жінка
Твоя любов не зрадить і не запече!

1-07-2016

 м.Київ

Україна

....бо ще стільки зірок,
котрі можна сховати в глобальність кишень,
залишаючи небо нагим.
Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю…
Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх.

М.Буряк

Ще стільки мрій можна сховати в сон,
в глобальність стандартних марев,
Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати
про щастя двох сердець, що тепер в унісон
Я не соромлюсь мовчати тоді,
коли неможливо дивитись тобі у очі,
тоді, коли хвилини здаються роками,
тоді навіть ти не належиш собі...
Залишаю небо цнотливим для тебе,
Залишаю попіл снів,
у яких не знайшла твоїх алегорій,
Залишаю листи, що так і

Детальніше

Присвячено В'ячеславу У.

Коли вуста зрікаються вогню,
Коли тебе я згадую, мій милий!
Я цілувала б і стерню, 
де ми ходили!

Коли у пік найбільших в світі див,
окрилені ми разом, і
не знала я: Любов - не виліковна часом...

Коли вуста зрікаються! Й тепер
у сутінках мого тремтіння,
я відчуваю, ти затерп в очікувань склепінні

Коли тебе я згадую -
Зоря запалює чужу стерню...
І серце квилить...
вуста зрікаються вогню!
Я згадую...
Я згадую й люблю тебе, мій милий!

21-05-2016

м.Бровари

Детальніше

SALE 3

Коли моя душа стане чорною за найчорніші
відтінки шовковистої пітьми і почне бачити крізь неї тебе на відстані, коли моє тіло чутиме найтонші діапазони відтінків стуку твого шоколадного моторошного побоювання, відійди на безпечну відстань зони відчуження й пофарбуй стіни кімнат, де я була, в колір моїх іще не зіпсованих фантазій.

Детальніше

Присвячується Олександру В.

Ти мене не розбестив ще, я знаю,

Душа згадала, як вершини підкорила.

Твої три слова “Я тебе кохаю!”

Роздмухують життя мого вітрила,

Безмовність розшифровують підтекстів,

Я “Ні!” навчилась вперто говорити,

Ти мене ще не встиг навчить любити,

Ти ще мене не цілував, не пестив…

За негативами видінь сховався грим,

У стрічках вітер випадково заблукав,

Не стали сни моїм пророцтвом рим,

Ти мене не розбестив ще і не кохав…

30-06-2012

м. Київ

Україна

Вже столо доброю традицією багатьом Рідновірським громадам з різних куточків України з'їзджатися на старовине святилище в с. Буша Вінницької обл. на святкування свята Купайла.  Раз на рік, представники різних регіонів України збираються щоб відсвяткувати спільно свято, познайомитись та поділитись досвідом.

Детальніше

Репертуар давньоруської книги не обмежувався книгами релігійного змісту. Поширення мали книги енциклопедичного (довідкового) змісту, з лікувальної справи. Останні на Русі мали різні назви: «зільники», «травники», «врачебники». Найдавніша назва для рукописних книг такого типу – «зільник». При цьому слово «зілля» мало набагато ширше поняття, ніж в пізніший час (лікувальні трави). Це слово використовувалося для означення усіх лікувальних засобів: власне цілющих трав, камфори, ртуті, сірки, тощо. За відсутності в той час на Русі професійної медичної освіти, травники (врачебники, фармакопеї) були єдиним джерелом лікарських знань. Вони містили відомості про лікарські засоби та способи їх використання для лікування хвороб. Слід сказати, що лікарські порадники

Детальніше

Поховальний обряд. Традиція озеленення могил

Останні десятиліття вкоренилась мода на прикрашання могил штучними пластмасовими квітами та вінками та заміну їх на «проводи» новими. Однак раніше в українській і загалом слов’янській народній традиції не було такого звичаю. Та й виробництва пластмас не існувало до ХХ століття. Екологи наголошують на тому, що існуюча практика є шкідливою для атмосфери Землі. Спалення минулорічних штучних квітів забруднює повітря токсинами, закопувати їх немає сенсу, бо вони не гниють.Етнографи зафіксували таку українську традицію прикрашання могил у ХІХ столітті: коли людина помирала, висаджували певні рослини, згідно з їхнім символічним значенням, а в поминальні дні приводили могили і ці зелені насадження до ладу.

Детальніше

Уже мабудь нікому не потрібно пояснювати, що крім світу явного ( Яви) в якому ми живем, існує і світ невидимий, тіньовий, населений невидимими сущностями. Ті процеси які проходять в невидимому світі, іздавна люди називали магічними, обо чарами. Вплив магії на повсякчасне життя людей дуже велике.

Детальніше

Обряди

В родині велике щастя-сьогодні народилася дитина! Над помешканням батьків з'являється Божественне веселкове світло, всі рідні і близькі люди відчувають особливий стан радості і піднесення, бо продовжується Рід.

Сорок днів ніхто сторонній в хату не заходить, лише медпрацівники, за потребою, та кровні родичі чоловіка та дружини. Батьки обирають ім'я дитини, вирішують дату Посвячення, та питання Кума і Куми, по давній українській Традиції. Після Обряду Дитина називається Божатко, а Куми-Божаті. Також , в нашій Традиції існували Ініціації, які проводились для дітей, по досягненню певного віку.

Детальніше

Мольфи

З прадавніх часів люди використовують різні захисні предмети, які носять самі і які передаються по роду, з покоління в покоління. Це Мольфи, або особисті Обереги. Аналогічно, є також Магічні речі, які захищають дім, родину, певну територію.

Мольфар Нечай посвячує Оберіг.Робити їх мають право лише певні люди, які наділені даром Відання, в певний час і в особливому стані. Навіть точна копія Оберегу не має тієї сили і тієї дії, яку має Мольфа, яка дає Магічний захист. Спробуйте взяти в руки якийсь побутовий предмет, наприклад олівець, а в другу руку- Оберіг. Різниця буде дуже відчутною. Будь який Сакральний Символ, зроблений з металу, з дерева, вишитий,

Детальніше

По Шевченківським місцям

В переддень відзначення перепоховання Т.Г. Шевченка, організрвується поїздка в  м. Березань. Цікава екскурсія в історичний музей, яку веде 90 літня жінка екскурсовод Галина Лаврентьєвна.  багатолітній директор музею. Роповідає надзвичайно цікаві історії по історії України та рідного краю. Поїздка на курган- могилу, яку описував Т.Г. Шевченко в своєму вірші "Розрита могила" написаного в м. Березань під впливом тих подій, тавідпочинок на природі в  Згурівському  дендропарку.

Розрита могила

Тарас Шевченко

Світе тихий, краю милий, 
Моя Україно, 
За що тебе сплюндровано, 
За що, мамо, гинеш? 
Чи ти рано до схід сонця 
Богу не молилась, 
Чи ти діточок непевних 
Звичаю не вчила? 
«Молилася, турбувалась, 

Детальніше


Медіа