Обряди і звичаї

Священний «живий» камінь, що лежить у Вирії під «першодеревом світу» ПРАДУБОМ.

Вибір місця для житла

В тексті легко вгадуються чужорідні християнські вставки,
які треба просто ігнорувати, як спробу приліпити

Історія нашого дослідження почалася з детективного сюжету. Співавтор цієї статті, розбираючи науковий архів Віктора Петровича Петрова (1894-1969), що

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціяльна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками.

Але звичаї — це

Жоден з водяних символів не монолітний — не рівний самому собі. Йдеться не просто про багатозначність. Ми можемо за текстами замовлянь реконструювати

Той шар української (а ширше — східнослов’янської і загальнослов’янської) культури, що його репрезентовано в цій книжці, — особливий. Причому особливий у

Виявляється, новомодне західне свято не таке вже нове для слов’янського світу!

З давніх-давен люди відчували суперечності між своїм бажанням співіснувати в ладу з природою і невідворотністю смерті. Саме цю суперечність мав вирішити

Якщо вірити езотерикам, аура цієї тварини настільки велика, що здатна повністю охоплювати «підконтрольну» їй територію. Погода чи самопочуття господаря,

1–7 травня — Русалії — Русальний,  або Зелений тиджень(сьомий тиждень після Великодня Дажбожого).

За церковним статутом пологи - справа нечиста. «Мати рожши [після пологів], 40 дний да не входит в церковь». «Жена аще родит детя, не ясти с нею». В «храм»

У всіх слов’янських народів ще за давніх часів Русальний тиждень (інші назви — Зелений Тиждень, Розигри, Розгулі, Граний

Ігри на свята, пісні теж нагадували про Бога, щоб людина ніколи про нього не забувала і старалася жити так, щоб Бог, дивлячись ізгори, схвалював

Присяга-посвята

У статті розглядається традиційний символ “дуля” із семантикою плодючості, а також його трансформація: протягом ХVІІ–ХІХ століть “дуля” перетворилася на

Бог Весняного Сонця розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає ярий, нестримний, збуджений, сильний, завзятий, пристрасний, гнівний.

Весняні обрядові пісні й хороводи в наддніпрянській Україні називаються веснянками, а в Галичині — гаївками, ягівками або гагілками. Веснянки співаються

Згадки про обряд шаманського камлання відомі з давніх часів і зустрічаються навіть в добре відомих епічних творах. В класичному творі давньогерманського