1) від давньоруського вороп – напад; епітет молодого у весільному обряді (парубок, який, за давнім язичницьким обрядом викрадає дівчину);
2) весільний коровай.
Музичний твір сліпого бандуриста...
З таїни, з давнини в неймовірні віки...
Виконує: Зоряна
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira