Віра

1) з давнього індоєвропейського *vuer – справжній; слов'янське значення – вірна, правдива, незрадлива; християнські проповідники, створюючи свої міфи про “святих” Віру, Надію і Любов, переклали латинське Фіда нашим ім'ям Віра;

2) офіційне мовознавство розглядає ім'я Віра як кальку з грецького Pistis, що також непереконливо; 3) в українській, як і в інших слов'янських мовах, є багато слів з коренем вір-: віра, вірити, довіряти, вірний, довірений, повір'ята ін., що свідчить про його широкі словотворчі можливості, а отже, і слов'янське походження імені.

Див. також чоловіче Вірко, а також “легенди” імен Надія, Любов.

Поділитися

 

Медіа