Коріння роду пророста в мені,
У таїну земля козацька кличе!
Біжу скоріш! Торкаюся обличчям
До рідних пагорбів… А юний сніг

Курличе під ногами дзвінко-дзвінко!
І сонця цвіт на береги Дніпра
Вже облітає… Ні, ще не пора!
Благаю, світло, зачекай хвилинку!

Дай обійняти скелі золоті,
Де славні «чайки» пращурів стояли!
Помчить душа  за сиві  перевали
В розбурханий порогами потік!

Помчить душа, щоби зібрати рід
На світле віче, на святу розмову,
І дух дідів повірить серця слову,
І раєм стане вмить стражденний світ!

м.Запоріжжя, Хортиця

Теги:

Схожі статті

 

Медіа