Шерехтів крижаною корою
Буревій по ячмінній стерні
І ховався в яру за горою
Між колючих, терпких теренів.

Проскакав наполоханий заєць,
Заскрипіла самотня верба.

Заховала, мов хліба окраєць,
Скибку місяця хмара ряба.
І, здавалось, неначе хтось кличе
З-за імли до тернових доріг.
І завзято батюжив обличчя
Польовий добросовісний сніг.

1965

Теги:

Схожі статті

  • 19.05.2016
    1591

    Яскравий сріблясто-золотий Плуг з'явився на небі першого листопада, з'явився незадовго до

    ...
  • 11.05.2016
    945

    Коріння роду пророста в мені,
    У таїну земля козацька кличе!
    Біжу скоріш! Торкаюся

    ...
 

Медіа