Вогні святі струмують у мені,
Я безмір, я галактика, я світло!
Торкаю поглядом вітри всесвітні,
У зорі перетворюю пісні!

Стежками неба по землі іду…
Шепочуться зі мною на світанні
Планети – стиглі яблука рум’яні
У теплому карпатському саду…

Скоріш до тебе! Гори снів і мрій
Несу під серцем, тишею сповиті…
Коханий, здрастуй!  І віки у миті
Колишуться…  і світ - то  погляд твій
Бринить волошками в зеленім житі.

11 травня, 2009, Киів

Теги:

Схожі статті

  • 29.04.2016
    1399

    Ну, скільки ти пройдеш, за стремено
    Тримаючись і плачучи, Оксано?
    Он там, за

    ...
  • 03.03.2016
    1428

    Ми самі уміємо любити
    Наших найчарівніших дівчат.
    А жінкам своїм дітей робити ...