Стоїш з украденим ім"ям, 
Напівтатарка,напівфінка. 
Жахає свистом Солов"я 
Билин осквернена сторінка. 

Живеш,мов злодій на горбі, 
І косиш оком в безмір степу, 
Кленучи в радісній злобі 
Ясновельможного Мазепу. 

Ідеш упИрем по кістках- 
І стигне піною отрути 
На хижо стиснутих устах 
Зневага Сталіна й Малюти. 

О,муко! Вп"явши пазурІ 
У жертви сковані,невинні, 
Жирують смерди,як царі, 
Аж очі рвуться яструбині. 

І сморід,бурий і пливкий, 
Поймає прОстори безкраї. 
Лежать у костях Соловки, 
І з надер Вінниця ридає. 

Та вірю в правди майбуття, 
У благовістя правди вірю- 
Впадеш,не знавши каяття, 
В подобі раненого звіря! 

На щастя гнаним - упадеш! 
І,снаговито спрагла зміни, 
Устане з полум"я пожеж 
Священна воля України. 
(1945-1950)

Теги:

Схожі статті

  • 19.04.2016
    5875

    Російська імператриця Катерина II, добре влаштувавшись на троні, з роками стала дедалі більше

    ...
  • 19.04.2016
    13860

    Якщо заглянемо до старовинних писемних джерел історії, то серед них завжди знайдемо над:

    ...

Медіа