Душа не терпить порожнечі

Минуться гроші, збриднуть речі,
Впадуть палаци… Тлінне все!
Душа ж не терпить порожнечі.
Життя твого – не в цьому сенс.

Сад, хата, одяг постаріють.
Бажань обмеженість – страшна.
Якщо про те ж і діти мріють –
Це гірше, ніж чума, війна!

Чужі захоплять душехвати,
Наповнять їх сміттям чужим.
Душа ж не може пустувати,
Гіпноз приманок – це ножі,

Це прийми до чужого лона,
Це рідним святощам війна.
Душа із рідним – в унісоні,
З чужим – холоп і раб вона.

Любава
 

Медіа