Зоряна Мовчан

01.03.2019

Знов верещать судомні лохторати:
То «ЗЕ» то «МА», аби не націо.
Заносять вірус зради в нашу хату,
Плюють нам знавісніло в джерело.

Чи ми такі наївні? Ні, - не

...
Автор: Зоряна Мовчан
22.12.2018

Нехай душа окрилює добром
Із джерела Дажбожої любові.

Автор: Зоряна Мовчан
13.12.2018

Кати бісилися оскаженіло,-
Здирали одіж з неї до крові.
І йшла вона мовчазно- оніміло
Вдивляючись у очі ворогів.

Автор: Зоряна Мовчан
17.10.2018

І знову дороги ведуть у Лопатин!
Ти пробач, мій Львове, ти пробач.
Вже немає батьківської хати,
Але в сні так пахне ще калач

Автор: Зоряна Мовчан
10.10.2018

Чим ми так затуманені, люди,
Що не бачимо зовсім доріг?
Душі наші оголені брудом
Не пускають у світ на поріг?

Автор: Зоряна Мовчан
21.02.2018

У ріднім Львові ми не свої діти – 
Для нас свята Марія, а не Лель.
Не Лада й тато Орь, а Амфітріта...
Яка ж тут може бути паралель?

Зимою й літом йдемо до

...
Автор: Зоряна Мовчан
12.10.2016

Дажбожа внука я Рідних Богів,-
Жива краплинка Всесвіту живого.
А Ви? Скажіть же, до яких, Ви, пір
Чужому поклонятиметесь Богу?

Автор: Зоряна Мовчан
11.10.2016

Гірчить мені сьогоднішня дорога,
Червоних маків опадають пелюстки. 
Внук просить розповісти про Дажбога, 
Про Хортицю й Тарасові стежки. 

Автор: Зоряна Мовчан
29.07.2016

Погляньте вже на кожнім перехресті
З буклетами мандрують ловці душ.
Скажіть мені ви, ярі християни,
Де сказано у Біблії про те,

Медіа