велес

Ця ніч була часом для очищення, переосмислення життя, подолання страхів. Вірування пов’язані з зустріччю духів, захистом душі й оселі від нечисті.

Як святкували українці цю містичну ніч? Запалювали високе багаття на найвищому пагорбі свого міста чи села, а ще ходили по гарячому вугіллі.

Свято, присвячене Велесу Сивому Яру (Велесу Зимовому).

Велесовий тиждень, який іноді називали ще "Чортовим", бо "черти і різи" були своєрідним тайнописом, за яким Велесові внуки уміли ворожити і "чертити", тобто писати.

В цій статті описуємо мітологічних персонажів, які насправді не мають жодного відношення до дітей. А саме: “святий”Миколай, Санта Клаус, Дід Мороз. Проаналізуйте їхні біографії з точки зору

Приморська частина дунайсько-дніпровської Аратти – це Оріяна, що відбилась в усатівському варіанті трипільської археологічної культури.

В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада.

11 лютого українці раніше святкували Великий Велесів день, який за теперішнім календарем припадає на 24 лютого. Проте, з прийняттям християнства, змін зазнало і значення свята: його почали

2 лютого — Стрітення (Громниця).  В цей день відбувається зустріч зими та весни. Не зайвим буде помолитись до Сонця та співати пісень-замовлянь на тепло.

Віками предки зберігали знання в усній традиції. Старці передавали легенди онукам, онуки виростали і перетворювались у вождів, передавали традицію нащадкам, мова виступала ключовим компонентом у

Велес ("Небесний бик") з'явився, як ми бачимо, ще в п'ятому тисячолітті до н.е. з початком головування в зодіаку сузір'я Тельця (Бика). Тоді точка весняного рівнодення випадала на сузір'я

Великий наш великих пісень Боже,
О Велесо, о Місяцю, Королю!
Начати мою пісню ми негоже,
Аж прежде я тобі ся не помолю!

В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада.

Вуличне величне віче
В праселі моєму йде.
Он Стрибог іде навстріч нам
І несе до віча День.

Сидить Ведмідь на копі,
Дивується бороді.

Храни мене, Велесе,
Від ложних шляхів,
Від морочних гріхів,
Від Нав`їх кутків!

В українській міфології ведмідь – символ бога Велеса (Волоса - Волохатого). Волохатий - стійка народна метафора ведмедя, як для вовка – неситий.

Вночі Велес іде по Сварзі,
по молоці небесному,
Іде до своїх хоромів,
а на зорі сідає до воріт.

Молимо Велеса, Отця нашого,
хай потягне в небі Коня Сварожого,
і хай прийде до нас сурі вішати,
золоті Кола вертячи!

А ми свого не віддали, старих Богів своїх не знищили, 
Ми їм хатину відвели, як прадідам – у домі Вічнім.